У Костюхнівці на Волині польські скаути запалили символічний Вогонь незалежності
Директор місцевої школи Василь Давидюк каже, що таке хвилююче і символічне дійство відбувається у Костюхнівці вже 16 років. Напередодні Дня незалежності Польщі у це волинське село прибувають посадовці з сусідньої держави, а також скаути (харцери), аби у так званому Польському лісочку, на цвинтарі, де поховані польські легіонери з армії Пілсудського, запалити лампадки. За 700 кілометрів скаути велосипедами повезуть їх через кордон у Варшаву, де 11 листопада під час урочистостей з нагоди річниці незалежності Польщі, вогонь з Костюхнівки поставлять на могилі Невідомого солдата. А по дорозі харцери з містечка Зґєж Лодського воєводства залишать лампадки з цим священим для поляків вогнем у Грубешові, Любліні, Островцю-Свєнтокшиському та Радомі. І завершиться естафета запаленням Вогню Незалежності на Костюхнівській плиті на кладовищі, розташованому на вулиці Петра Скарги у Зґєжі.
Волинська Костюхнівка є знаковим місцем для кожного поляка. Бо у Першу світову війну тут під час Брусиловського прориву на боці Австро-Угорщини воював Польський легіон. За три дні липня 1916 року тут загинули до двох тисяч поляків, чиї поховання спільні експедиції волинських та польських археологів розшукують і досі. Минулого літа так розшукали поховання легіонерів у селі Кукли також Маневицького району, і цьогоріч лампадки запалювали на похованнях у Костюхнівці, Вівчицьку (де також є поховані легіонери) і в Куклах. Поляки вважають, що боротьба за незалежність Польщі і починалася саме з Костюхнівки. Цього року на урочистості прибули колишня воєвода з Лодзі Іоланта Хелмінська, керівники харцерських організацій, котрі багато років і починали естафети з Костюхнівки, облаштовували поховання легіонерів у навколишніх лісах, облаштовували Центр польсько-українського діалогу в Костюхнівці. Був виконуючий обов'язки Генерального консула Республіки Польща у Луцьку Кшиштоф Савицький, голова Маневицької райдержадміністрації Андрій Лендюк та інші. Прибули на зустріч і директори шкіл з Польщі, котрі мають з маневицькими колегами партнерські стосунки. Директор Костюхнівської школи Василь Давидюк каже, що на зустрічі урядовців завжли треба брати дітей. Бо спілкування юних поляків і українців, яке відбувається постійно, свідчить: діти швидко знаходять спільну мову (навіть не знаючи мови польської чи української), вони не обтяжені образами і стереотипами, і хочуть будувати стосунки дружні, партнерські, а не ворогувати через давні історичні моменти.
Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
