У Рівному представили книгу Петра Кралюка про козацьку міфологію
Богдан Хмельницький як герой, що приєднав Україну до Росії, козаки у ролі нащадків Київської Русі, захисників православ’я і навіть союзників Польщі... Козацтво є українським феноменом, однак про нього існує чимало міфів. Альтернативний погляд на це явище пропонує науковець та письменник Петро Кралюк. У Рівному відбулася презентація його книги «Козацька міфологія України: творці та епігони».
«Насправді будь-яке явище часто міфологізують. Українське козацтво не є винятком. Зараз у європейській літературі доволі популярно розвінчувати національні міфи. Чому б не спробувати зробити це в Україні? Довгий час козацтво було для нас, наче священна корова, яку не можна чіпати. Воно справді відіграло помітну роль в історії. Це спрацювало, зокрема, у 19 столітті. Адже національні ідеї створювалися на основі козацького міфу. Але це річ, яка на сьогодні себе вичерпала. На неї потрібно глянути тверезіше і побачити як мінуси, так і приховані плюси», - коментує Петро Кралюк.
За його словами, міфів про козацтво існує чимало. Усі вони мають пояснення. В різний час їх використовували і продовжують використовувати не лише в Україні. Так, існує міф, що козаки – захисники християнства. А це не зовсім так. Натомість міф виник у 20-их роках 17 століття, коли гетьман Петро Конашевич Сагайдачний відновив православну єпархію. Витвором міфу також є те, що козаки – нащадки Київської Русі. Хоча перед цим вони себе так не позиціонували.
Після періоду Руїни з’явилася нова міфологізація, яку створювали козацькі літописи. В них козаки поставали хоробрими воїнами, рицарями. Це робилося для того, щоб після Полтавської катастрофи козацькі старшини могли піднести себе в очах росіян. До речі, Богдана Хмельницького у тодішньому фольклорі ніхто не прославляв. А в козацьких літописах це робили, і не випадково, переконує Петро Кралюк. У потрібний момент цим міфом користувалися росіяни. Так, у російській літературі 19 століття з’являється чимало творів про козацтво, їх навіть більше, аніж в українській. І дуже часто автори пишуть про Богдана Хмельницького. Про нього з’являються і драми, і поеми. Річ у тім, що Росії важливо було показати, що Україна – братня, що це частина російського народу. А Хмельницький – це герой, який приєднав Малоросію до Росії. Козацький міф намагалися використати і поляки. Певний період їх позиціонували як союзників, які воювали проти російського самодержавства. Тим часом Росія продовжує використовувати цей міф і сьогодні. Мова йде про хор кубанських козаків, які є нащадками українських.
Загалом же історія без міфологізації нереальна. І відбувається це явище, відповідно до суспільних потреб. Однак тут важливо тверезіше подивитися на національні міфи, вважає Петро Кралюк.
Тетяна ІЛЬНИЦЬКА, Рівне
