В Острозькій академії реалізували грантовий проєкт із діджиталізації стародруків
У Національному університеті «Острозька академія» 28 грудня відбулася презентація результатів грантового проєкту зі збереження та оцифрування стародруків і рідкісних книг.
Авторами проєкту «Збереження та діджиталізція стародруків та рідкісних книг із колекцій НаУОА» стали співробітники університетського музею та Інституту дослідження української діаспори ім. проф. Любомира Винара, адже вони опікуються найціннішими виданнями, що зберігаються в Острозькій академії.
Із вітальним словом виступив представник ректорату, директор Навчально-науового інституту соціально-гуманітарного менеджменту Максим Карповець: «Ідея цього проєкту в нас уже жевріла давно, але не було фінансової можливості його реалізувати, оскільки діджиталізація книг вимагає належних технічних умов. Утім цьогоріч нам вдалося це втілити в життя завдяки підтримці Стабілізаційного фонду культури та освіти 2022 Федерального міністерства закордонних справ Німеччини і Гете Інституту. Надзвичайно приємно вражає злагоджена колективна робота невеликої команди проєкту, яка за короткий час, в умовах систематичного відключення електропостачання, успішно впоралася зі завданням».
До слова також запросили директорку Інституту дослідження української діаспори ім. проф. Л. Винара, члена команди проєкту Аллу Атаманенко, яка розповіла про колекцію інституту, її цінність та унікальність: «Збереження історичної спадщини української діаспори є одним із ключових завдань нашого Інституту. У нас досить потужна бібліотека, яка містить близько 40 тис. видань, колекції наукових інституцій, громадських організацій та приватних осіб. Я сподіваюся, що після завершення проєкту ми продовжимо сканування наших рідкісних видань і вони будуть доступні читачам, науковцям й збережені для наступних поколінь».
Керівниця проєкту, директорка Музею історії НаУОА Анастасія Хеленюк поділилася з присутніми деталями щодо реалізації проєкту, а також розповіла про колекцію стародруків та рідкісних книг, у експозиції якої відбулася презентація.
«Реалізація проєкту «Збереження та діджиталізація стародруків та рідкісних книг з колекцій Національного університету “Острозька академія” стала можливою завдяки фінансовій підтримці у розмірі 13 тис. євро, яку надав Стабілізаційний фонд культури та освіти 2022 Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та Гете Інституту. Серед головних завдань, які поставила перед собою команда проєкту – оцифрування найцінніших книжкових видань з університетських колекцій. Для цього ми вивчили успішний європейський досвід цифровізації книжкової спадщини та за грантові кошти придбали професійну систему сканування. Також для оригіналів найбільш цінних книг, що в умовах війни опинились під загрозою знищення, в межах грантової програми придбали необхідне обладнання для створення правильних мікрокліматичних та безпекових умов їх збереження. Зокрема, закупили вогнетривкі шафи, систему осушення, зволоження та обігріву приміщення, що уможливить правильне зберігання книг у сховищах. Доступ до електронних копій цих книг став можливим завдяки створеному в рамках проєкту веб-ресурсу ”Pro libris”, що являє собою сучасну електронну бібліотеку з вільним доступом», – розповіла пані Анастасія.
Співробітник Музею історії НаУОА Віталій Бондарчук, який в рамках проєкту обіймав посаду оператора з оцифрування книг, розповів гостям про специфіку діджиталізації стародруків та рідкісної зарубіжної україніки з урахуванням специфіки видань, паперу тощо: «У рамках реалізації проєкту, що тривала 2,5 місяці, команда відібрала та оцифрувала 40 найбільш цінних, рідкісних видань із університетської колекції. До технічної складової ми підійшли досить ґрунтовно, придбали три групи техніки. Перша група – це фотокамера для фіксації стародруку, друга – це система фотосвітла, яка забезпечувала якісні умови такої фіксації і третя – це техніка для збереження оригіналів оцифрованого матеріалу й обробки на спеціальному програмному забезпеченні. Після завершення проєкту робота з оцифрування цінних видань продовжиться, адже уся придбана техніка та обладнання будуть передані у власність університету».
Комунікаційна менеджерка проєкту Ольга Шляхова додала, що в процесі реалізації задуманого, команда проєкту, вивчаючи артефакти, ділилась із широким загалом цікавими елементами книг. Завдяки цьому відбувалась популяризація і проєкту, і книг, представлених у колекції. Зокрема зі заставкою з Анфологіону 1651 року музейники зробили дизайн різдвяної листівки, яку подарували присутнім на презентації.
Олексій Костюченко
