Мир тобі, улюблена газето «День»!

Дякую тобі за те, що ти приходиш до мене практично щодня і не дозволяєш розгубитися у величезному потоці інформації, ставиш певні орієнтири. Дякую, що ти змушуєш мене роздумувати, замислюватися. Дякую тобі й за те, що ти розвиваєш мій світогляд, допомагаєш набиратися досвіду в колег по цеху.

Окрема вдячність тобі за твою аналітику: щоденну та якісну, за твою майстерність слова! Дякую за відкриту дорогу молодим журналістам і за підтримку їхніх ініціатив. Дякую за шанобливе ставлення до принципів журналістики, яких нас так багато вчили в теорії, але які так рідко застосовуємо на практиці.

Дякую за нове відкриття України: за її історію, яка відрізняється від звичного підручника з «Історія України»; за її сучасність, наповнену талантами, як театральними — у всіх сферах політичної діяльності, так і віддаленими від політики.

Хотілося б подякувати тобі за якісну українську мову, щоб її дехто вивчав, а багато хто не забував.

Але, найголовніше, дякую тобі за залученість кожного читача до твого творчого трудового процесу!

Успіхів тобі! Дякую й за те, що «завтра знову буде «День»!

Твій читач завжди з тобою!