Iнтелект як бренд
За рік науковці Волинського національного університету отримали 14 патентів на свої розробки. Три з яких — ректор Ігор Коцан
Сьогодні Волинський національний університет імені Лесі Українки відзначає свій день народження. Знаменно, що саме напередодні свята великої університетської родини ректора, доктора біологічних наук, професора Ігоря Коцана відзначено премією Волинської обласної ради та Волинської облдержадміністрації за внесок у науку. Адже, крім того, що його вважають успішним менеджером у галузі освіти, бо за кілька років вивів колишній провінційний педагогічний інститут в університет, який нині є партнером багатьох вишів у Польщі та Німеччині, професор Коцан іще й відомий вчений-фізіолог.
Інтелект і високі екостандарти повинні стати основними «фішками» Волині. Нагадаємо, на останньому засіданні Наглядової ради вирішено у вересні на базі ВНУ провести науково-практичну конференцію, присвячену перспективам розвитку Луцька. Це буде перша така конференція, яку проведе університет, і метою її має стати вироблення чітких практичних рекомендацій щодо реформування міста та його околиць. Професор Коцан каже, що організатори особливо зацікавленні в участі студентів. Член Наглядової ради університету, головний редактор газети «День» Лариса Івшина на засіданні ради наголосила на тому, що молодий інтелект університету повинен стати «брендом» Волині.
Святослав Кравчук, нині перший заступник луцького міського голови, а донедавна — заступник голови Волинської облдержадміністрації, вбачає у співпраці місцевої влади з університетом шанси для вирішення багатьох назрілих проблем регіону і громади. На сьогодні вже існує співпраця фахівців із Волинського національного університету з колегами одного з потужних німецьких університетів, яка стосується проекту ботанічного саду. Він, за словами Святослава Кравчука, має стати справжньою окрасою міста, і недарма проект вже отримав підтримку і схвалення у депутатів обласної ради. Міська влада залучає студентів та викладачів і до розробки концепції центрального парку культури та відпочинку імені Лесі Українки, аби їхні наукові розробки допомогли перетворити це улюблене лучанами місце із занедбаного острівка у місце культурного відпочинку. Перший заступник луцького міського голови називає час ректорства Ігоря Коцана дуже сприятливим для університету. Вважає, що абсолютно було змінено підходи до завдань вишу. ВНУ імені Лесі Українки нині має успішні спільні проекти з вишами Східної Європи, а кількість наукових праць і конференцій лише за останні півтора року перевищила їхню кількість за минулі років тридцять.
— На Заході є міста, які не мають власної промисловості, але досить успішно живуть за рахунок власного потужного університету. Розвивати сильний регіональний університет можливо, але без гарної наукової бази це робити досить важко. Нашою блакитною мрією є прагнення, аби значна частина студентів Волинського національного університету були з-закордону та інших регіонів України. І ми цього досягнемо, коли зможемо реалізувати плани побудови сучасного студентського містечка на восьмигектарній ділянці, яка нам недавно передана, — вважає Ігор Коцан.
На його думку продавати свій розум, свій інтелект студенти очолюваного ним вишу просто зобов’язані. Проте визнає, що наразі лише відсотків десять працівників зрозуміли цю істину. Але на своїх наукових розробках і спільних проектах, на міжнародних грантах і держбюджетних темах Волинський національний університет уже заробляє по мільйону (!) гривень у рік. Лише у цьому році науковці вишу отримали 14 патентів на свої розробки (три з них належать ректору). «Це у спорті ти можеш бути другим, третім чи навіть десятим, і тебе вже шануватимуть, — вважає професор Коцан. — А в науці маєш бути першовідкривачем». Й одна з останніх його праць — «Анатомія людини», написана у співавторстві з іншими науковцями й видана торік університетським видавництвом, стала справжнім відкриттям для науковців із медичних вишів.
«Багато хто перебільшує факт наявності природних ресурсів, — вважає знаний фізик і культурно-громадський діяч, перший ректор Волинського національного університету професор Анатолій Свідзинський. — Але газ чи нафта сьогодні є, а завтра їх може не стати. І лише розум, інтелект — вирішальні».
Під час конференції «Молодь України як стратегічний потенціал розбудови національної економіки», яка проходила на базі ВНУ, ректор Ігор Коцан порадив молодим науковцям передати збірник своїх статей депутатам місцевих органів самоврядування, аби вони використали ці ідеї у своїй роботі й приймали розумні рішення для розбудови регіону та держави. Про це не раз писала і газета «День», вважаючи регіональні університети потужним локомотивом їхнього розвитку.
