Гідо ВЕСТЕРВЕЛЛЕ: Сподіваюся, ще цього року буде укладено Угоду про асоціацію

Сьогодні розпочинається дводенний візит в Україну віце-канцлера, Федерального міністра закордонних справ Німеччини Гідо Вестервелле. У ході свого першого візиту в нашу країну керівник німецького зовнішньополітичного відомства проведе зустрічі зі своїм українським колегою Костянтином Грищенком і представниками опозиції, а також сьогодні ввечері виступить з лекцією перед студентами Національного університету імені Тараса Шевченка. Як відзначають у німецькому посольстві, головною метою цього візиту є питання європейської політики сусідства. Які очікування покладають у Німеччині — найважливішій країни ЄС — стосовно розвитку відносин з Україною? Що для сучасної Німеччини важливіше — європейські цінності чи російський газ? Про це «Дню» — в ексклюзивному інтерв’ю віце-канцлера, міністра закордонних справ Німеччини Гідо ВЕСТЕРВЕЛЛЕ.

— Пане віце-канцлере, зараз погляди всього світу прикуті до Північної Африки. Ви нещодавно були в Тунісі та в інших країнах цього регіону. Які процеси там відбуваються і як би ви їх охарактеризували?

— Кожна країна, звісно, неповторна: потужність мирних демонстрацій і зміни в Тунісі та Єгипті мене глибоко вразили. У той же час, брутальність, із якою режим у Лівії діє проти власного населення, шокує — і тому світова спільнота не споглядає за цим бездіяльно. При всіх відмінностях між країнами демонстрації все-таки показують одне: люди прагнуть демократичних перемін, і хочуть їх зараз. Ми це підтримуємо. Тому ми, європейці, пропонуємо нашим сусідам на Півдні допомогу, щоб зміцнити їхні громадянські суспільства та демократичні інституції, щоб підтримати їхню економічну динаміку.

— Для України дуже важливо, аби в Європі її сприймали перш за все як надійного партнера. Наша країна з 1992 року бере активну участь у миротворчій діяльності. Утім, на 47-й мюнхенській конференції з питань безпеки про Україну чомусь не згадували. Як це пояснити? Європа втратила інтерес до України?

— У сучасній ситуації не дивно, що арабський світ посідав головне місце на конференції з питань безпеки. Але, водночас, Європа дуже зацікавлена у тісній співпраці з Україною. Як приклад: ми маємо план дій, щоб досягти спільної мети — безвізового режиму для громадян України, ми маємо Східне партнерство, а тільки-но в листопаді 2010 року відбувся саміт ЄС — Україна в Брюсселю. Активну участь України в місіях Організації Об’єднаних Націй зі збереження миру та конкретну співпрацю з НАТО ми розглядаємо як важливий внесок України в забезпечення миру в усьому світі.

— За останній рік Україна значно змінилася. Навіть деякі письменники та експерти стверджують, що країну розвернуло на 180 градусів. Але чи не видається вам, що тут є й певна відповідальність Європи. Було замало заохочень і забагато виключень. Зокрема, у питаннях щодо зони вільної торгівлі. Що ви скажете на це?

— Рішення, в який бік рухатися Україні, можуть приймати лише люди всередині країни. ЄС поклав на стіл привабливу пропозицію: Угоду про асоціацію з усебічним розділом про вільну торгівлю. Це могло б надати українській економіці поштовх для зростання. Тому я сподіваюся, що ще в цьому році буде укладено Угоду про асоціацію.

— Серед українських і міжнародних експертів поширена думка, що Німеччина передусім орієнтується на Росію. У зв’язку з цим, пане міністре, у нас до вас запитання. Що для сучасної Німеччини важливіше — європейські цінності чи російський газ? І як ви ставитесь до того, що колишній канцлер Німеччини Герхард Шрьодер отримує заробітну платню від російського прем’єр-міністра?

— Німецька зовнішня політика від часу заснування Федеративної Республіки спирається на два стовпи: європейська інтеграція та трансатлантична дружба. Європейський Союз і повага до прав людини та визнання основних свобод — це історія успіху й пріоритет нашої політики. Тому вважаю абсурдним твердження, що німецька політика визначається «російським газом». Німеччина та Європейський Союз переслідують послідовну політику диверсифікації в енергетичній галузі, щоб підвищити свою енергетичну безпеку. З Росією нас поєднує стратегічне партнерство, яке виходить за межі енергетичних питань. Але це суперечило б нашим корінним інтересам, якби свої відносини з Україною ми підпорядковували б відносинам з якоюсь іншою країною. Ми — частина спільного простору безпеки й стабільності, за які разом несемо відповідальність. А це вимагає тісних і сповнених довіри взаємин з усіма сусідами. Щодо діяльності колишніх Федеральних канцлерів Німеччини, то це їхнє особисте рішення, якого я не коментую.

— Останнім часом було багато заяв з боку представників ЄС і США про нібито «вибіркове правосуддя» в Україні та згортання свобод. 4 січня державний міністр закордонних справ Вернер Хойер заявив, що переслідування теперішньою владою колишніх членів уряду Юлії Тимошенко може стати серйозною перешкодою на дорозі України до ЄС. Чи будете ви говорити на цю тему під час зустрічей з українським керівництвом?

— Президент України та український уряд підкреслюють своє бажання щодо подальшого наближення до ЄС. Ми цьому раді й підтримуємо цей шлях. Але він також означає, що мають зберігатися європейські й демократичні цінності. Серед них — і незалежність правосуддя.

— Пане віце-канцлере, які меседжі ви плануєте передати українській стороні під час переговорів у Києві та які очікування у Німеччини щодо розвитку відносин з Україною? Як ви оцінюєте реформи в Україні?

— Що я говоритиму своїм співрозмовникам у Києві, хочу спершу повідомити їм. Загалом же: ми розглядаємо себе як партнерів України та хочемо підтримувати її в процесах реформ. Ми заохочуємо її шлях подальшого наближення до ЄС і розглядаємо укладення Угод про асоціацію та вільну торгівлю як іще один важливий крок на цьому шляху. Ми готові допомогти Україні у виконанні плану дій щодо візового режиму. І підтримуємо будь-які серйозні зусилля українського уряду щодо реформ.

— Ми провели в редакції невеличке опитування: що вам перш за все спадає на думку, коли ви чуєте слово «Німеччина»? У нас вийшов такий асоціативний ряд: Октоберфест, Рейхстаг, Дрезденська галерея, німецька педантичність, німецька техніка, Ангела Меркель, німецькі філософи та поети. А який ваш асоціативний ряд стосовно України?

— Чемпіонат Європи з футболу 2012 року, помаранчева революція та краса Криму.