Світ «вишні» та «сакури»
Янукович оприлюднив у Японії «прагматичну» зовнішньополітичну стратегію України
Із кожним візитом українського Президента за кордон все більше й чіткіше викристалізовується тактика й стратегія зовнішньої політики нової команди. І саме в Японії стало очевидно, що такими орієнтирами для Президента й уряду України є відвертий прагматизм у відносинах із партнерами на міжнародній арені. Це можна зрозуміти з виступу Президента України Віктора Януковича перед студентами та викладачами Кіотського університету — одного з найвідоміших вищих навчальних закладів Японії.
На самому початку глава української держави пояснив мету виступу саме в цьому університеті. «Перебуваючи вперше у вашій країні, яка війшла до числа світових лідерів саме завдяки силі національного інтелекту й духовності, унікальній здатності поєднувати традиції давньої культури з передовою наукою й технологіями, я не міг не скористатися нагодою поспілкуватися з професорсько-викладацьким складом та студентською молоддю. Адже саме від вас, майбутньої еліти японської нації, великою мірою залежить, наскільки близькими стануть Україна та Японія у недалекому майбутньому», — зазначив Янукович.
Говорячи про політичну ситуацію в країні, Президент сказав, що рік тому після демократичних виборів до державного керма в Україні стала команда прагматиків. «Пріоритет нашої діяльності — модернізація країни. Ми розпочали системні економічні й соціальні реформи, мета яких — створити інвестиційно-привабливу зростаючу економіку. Вирішення завдань, які стоять перед нами, вимагає також залучення й зовнішніх ресурсів. Ми налаштовані на серйозну, послідовну роботу в цьому напрямі й нашими діями доведемо світу, що Україна є надійним партнером, а співробітництво з нею — взаємовигідне. Саме цією мовою — мовою економічних інтересів, конкретних дій, а також мовою передбачуваної, системної зовнішньої політики — ми говоримо з міжнародною спільнотою», — наголосив Янукович.
При цьому він підкреслив, що головною стратегічною метою України залишається набуття повноправного членства в Європейському Союзі, оскільки інтеграція в європейський політичний, економічний, правовий та гуманітарний простір є орієнтиром у проведенні системних реформ. За словами Президента, за минулий рік були нормалізовані відносини з Російською Федерацією, а також подальший розвиток отримали відносини з іншим важливим стратегічним партнером — Сполученими Штатами.
Янукович відзначив, що в Україні добре усвідомлюють сучасну тенденцію до формування багатополюсного світу й появи нових центрів зростання та впливу, зокрема Азії. За його словами, цим пояснюється прагнення Києва посилити співпрацю з регіональними організаціями Азійсько-Тихоокеанського регіону, такими, як АТЕС та АСЕАН.
«Важливим кроком на цьому шляху є мій візит до Японії. З перших днів української незалежності Японія була й залишається одним із наших важливих зовнішньополітичних партнерів. Україна готова до масштабної роботи з подальшої розбудови взаємовигідного співробітництва з вашою країною на всіх напрямках, де є взаємний інтерес. Ми зацікавлені в залученні кредитно-інвестиційних та технологічних ресурсів Японії, а також у розширенні кредитно-фінансової взаємодії, в тому числі — в рамках урядової програми Офіційної допомоги розвитку. Одним із наших пріоритетів залишається сфера енергозбереження та екології на основі Схеми зелених інвестицій у рамках Кіотського протоколу. Також вважаю перспективним співробітництво в агропромисловому комплексі, у використанні альтернативних джерел енергії, модернізації житлово-комунального господарства, газотранспортної системи, хімічної та металургійної промисловості, транспортної інфраструктури України, у космічних дослідженнях», — сказав український Президент.
«День» у числі за 20 січня 2011 року в матеріалі «Янукович просить інвестицій — японці ставлять умови» писав про те, що японський бізнес зацікавлений вкладати капітал в Україну. Але разом із тим представники бізнесу та уряду Японії зазначають, що перепоною для інвестування є відсутність угоди про взаємний захист інвестицій. І тепер від українського уряду, який має більшість в парламенті, залежить те, як швидко прийдуть японські інвестиції в Україну й «мова економічних інтересів» принесе конкретні результати.
У своєму виступі Президент також нагадав, що Японію та Україну єднають не тільки світлі й радісні події. «Нас поєднує й горе. Наші країни — єдині у світі, на території яких сталися масштабні ядерні трагедії», — сказав Янукович. У цьому контексті він висловив вдячність мешканцям Кіото й багатьох інших японських міст, які відгукнулися на лихо, що спіткало Україну чверть століття тому, та надали допомогу для постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС.
Янукович також відзначив, що український народ із великою повагою й глибокою симпатією ставиться до Японії, з кожним роком зростає інтерес до унікальної культури та багатої історії їхньої країни, дедалі більше студентів вивчають японську мову. Президент України зауважив, що символом Японії є сакура. «Але вишня здавна вважається й поетичним символом України. Я хочу, щоб у саду людства японська сакура й українська вишня цвіли поряд, наповнюючи красу одна одної», — сказав Янукович. Він також висловив сподівання, що українська культура стане дійсно цікавою й привабливою для японських студентів і дехто з присутніх молодих інтелектуалів Японії зробить свій вагомий внесок у зміцнення українсько-японської дружби, у розвиток українсько-японського співробітництва.
