Як знизити політичну температуру?

На сьогодні звільнений від обов’язків голови Київської міської державної адміністрації, але залишений (номінально) мером столиці Леонід Черновецький призначив прес-конференцію. Незважаючи на накопичені претензії, йому все ж чомусь співчуваєш — тому що самопочуття в нього має бути як у побитого собаки... ні нападати, ні захищатися, а лише виляти хвостом.

Проте є тепер над чим замислитися й тим, хто його зняв. Головна проблема політична: чи проводити й коли вибори київської влади. Політолог Віктор Небоженко вважає, що партія влади через певний час може піти на дострокові вибори. «Кого представляє Попов (Олександра Попова призначено головою міськдержадміністрації) — лише Президента чи всіх киян? — запитує політолог. — Йому все одно доведеться проходити процедуру виборів, якщо він збирається залишатися. Але після виборів, знову ж таки, постане питання, навіщо треба було розділяти ці посади». І, додамо, навіщо було створювати додаткове політичне напруження в Києві, охопленому протестним рухом підприємців, які не підтримують урядовий проект Податкового кодексу? Втім, можливо, саме в цьому й криється розгадка: якщо в столиці зростає соціальна температура, то влада хоче мати «вогнегасник» у твердій і цілком легітимній руці (заступник мера може десь і здригнутися).

Як зазначає директор Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна Володимир Фесенко, «свого часу, Конституційний Суд досить однозначно сказав, що, відповідно до буквального трактування норм Конституції України (редакції 1996 року), головою міськадміністрації в Києві має бути (людина. — Авт.), обрана киянами мером міста».

На цю ж тему вчора інформували журналістів народний депутат Кирило Куликов (НУ-НС) і депутат Київради Валерій Карпунцов (блок Кличка). Коротко їхня позиція полягає в тому, що Черновецького знімати треба було давно, що Попов хороша людина і вправний управлінець, «з яким можна працювати», втім, щоб очолити столицю, йому слід пройти вибори.

При цьому Куликов з усією пристрастю жалів Попова, порівнюючи справу, за яку він береться у сплюндрованій Черновецьким і «його молодою командою» столиці, з відважним «вчинком, але не Єгорова і Кантарії, які підняли прапор над Рейхстагом, а Олександра Матросова, бо своїми грудьми йому доведеться прикрити амбразуру». Куликов навіть зголосився допомагати Попову в досягненні якихось результатів.

Тим часом, Попова, схоже, надихнуло призначення. Після представлення апарату КМДА він коротко розповів про виконану за п’ять місяців роботу й одразу перейшов до планів. «З 1 січня наступного року ми впроваджуємо в Києві програму цільового підходу до формування й виконання місцевого бюджету. Це пілотний проект у масштабах України. Сьогодні ми активно розробляємо ті програми, які реалізовуватимемо», — сказав новий градоначальник. Він повідомив, що столична влада повернулася до серйозних проектів, пов’язаних з розвитком дорожньої інфраструктури, реконструкції й будівництва будинків і дитячих садків.

Того ж таки дня, новопризначений керівник столиці, як виглядає, негласно розпочав свою виборчу кампанію. Головний його меседж, представлений як пробний камінь на зустрічі зі студентами Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, полягав у реформі охорони здоров’я в столиці та переході до сімейної медицини. За словами Попова, вже наступного року міська влада планує створити мережу амбулаторій сімейних лікарів. Планується, що 2011 року їх у столиці буде не менш як 50. Голова адміністрації пояснив, що влада міста підписуватиме з лікарями відповідні угоди. «У випадку, якщо сімейний лікар забезпечує виконання такого договору в певних параметрах, він отримає певне матеріальне заохочення. Це матеріальне заохочення буде набагато більшим, ніж сьогодні в бюджетній сфері», — запевнив Попов.

«Таким чином, ми на виході матимемо те, що хотіли б мати кияни, — певний позитивний стан здоров’я, профілактику захворюваності, з іншого боку, ми стимулюватимемо лікаря, щоб він ефективно працював і отримував за це матеріальну винагороду», — формулював Попов один з найважливіших розділів своєї гуманітарної програми. Лікар, за його словами, зможе надавати й додаткові послуги, якщо матиме для цього відповідну кваліфікацію. «Тобто, він додатково ще може заробляти», — задзвеніла туго натягнута струна. І тут-таки пролунав іще сильніший акорд: про житло для сімейних лікарів. «Першу амбулаторію ми відкриваємо саме за таких умов. Це житло може передаватися або як службове житло, або, якщо лікар певний обумовлений час відпрацював, отримає це житло у власність», — сказав Попов, упевнено поклавши в кишеню вагомі електоральні очки й запропонував студентам-медикам партнерство «в досягненні таких кінцевих результатів». Схоже, непоганий кандидат... Ще трохи, й регіонали столичних виборів перестануть боятися.