У пошуках «місця під сонцем»

З наступного року український уряд обіцяє значні податкові пільги для інвестицій у проекти з енергоефективності та альтернативної енергетики. Таке рішення продиктоване необхідністю реалізації значного потенціалу відновлювальних джерел енергії нашої країни. Ключову роль тут відіграє сонячна енергетика: Україна має не лише своє «місце під сонцем», а й значні запаси кремнію, необхідного для виготовлення сонячних панелей, і, що найголовніше для інвесторів, перспективний, проте малоосвоєний ринок...

Та чи готові великі виробники фотовольтаніки прийти на український ринок не лише з готовим товаром, а й із інвестиціями в створення тут власних виробничих потужностей? І які умови потрібні міжнародним компаніям, аби привабити їх інвестувати в українську економіку? Ці та інші питання «День» задав Барбарі РУДЕК — керівнику підрозділу сонячної енергетики в Європі компанії Sharp. Ця японська компанія станом на сьогодні — третя серед найбільших виробників сонячних панелей в світі з 50-річним досвідом роботи в галузі фотовольтаніки. Оцінити можливі перспективи нашої країни в сонячній енергетиці Барбара днями вперше приїхала до Києва — на Український форум з відновлювальної енергетики.

— В Україні зосереджені значні технічні та ресурсні потенціали для виробництва фотовольтаніки. Чи знають про ці переваги в Sharp, і як їх оцінюють?

— Для нас Україна — дуже привабливий ринок. Хоча наш сонячний бізнес тут поки й відсутній.

Проте ми шукаємо нові ринки, де є стабільні політичні умови. Українська влада заявила про створення таких умов. І ми приїхали до Києва, аби пересвідчитися, які саме умови запропонують виробникам фотовольтаніки, і наскільки вони будуть надійними.

Поки нас здивувала умова використання в продукції не менше 30% матеріалів та сировини українського походження. Ми розуміємо, що таким чином уряд намагається підтримати вітчизняну промисловість. Але, на нашу думку, подібна умова дуже сповільнює розвиток підприємств. Наприклад, Німеччина не вимагає обов’язкового використання місцевої сировини, а темпи розвитку галузі вражають. Німеччина на сьогодні — основний ринок фотовольтаніки в Європі.

Але залежати лише від одного ринку — недобре. Політика може зазнавати змін, тож ми шукаємо нові та додаткові ринки для нашої продукції.

— Чи розглядають у Sharp можливість виходу на український ринок з виробничим проектом? Якщо наш уряд запропонує виробникам фотовольтаніки унікальні умови співпраці, чи можна сподіватися на їх швидкий прихід в Україну?

— У середньостроковій перспективі навряд чи. Я б хотіла сказати, що так. Але ні...

Хоча ніхто не знає, що станеться через 10 років. Можливо, український уряд створить справді дуже хороші умови. Але цього не можна визначити в середньостроковій перспективі.

Втім, якщо ми не маємо в тій чи іншій країні виробничих потужностей, це ще не означає, що ми не створюємо для неї переваг. Плюси від нашої присутності — це, в першу чергу, розвиток ринку, а також робочі місця в особі дилерів, постачальників тощо. Навіть без заводу ми можемо робити для країни хорошу справу.

Що ж стосується саме виробничих потужностей, то ми зараз розглядаємо можливість виробництва кремнієвих модулів у Великій Британії. Тому що там ми вже маємо власні потужності зі зборки сонячних панелей. У Великій Британії ми плануємо збільшити їх до 500 МВт, починаючи з наступного року.

— Наскільки, на вашу думку, процесу поширення обладнання альтернативної енергетики в Україні шкодить відсутність державних дотацій на їх купівлю та виробництво, а також низька купівельна спроможність населення? Як, на ваш погляд, ситуацію можна виправити?

— По-перше, необхідно прибрати бюрократичні перепони. Наприклад, у деяких країнах для встановлення подібного обладнання необхідно мати до 25 ліцензій. Хоча цей процес має бути якомога простішим. Так, у Німеччині бум фотовольтаніки відбувся завдяки програмі державних стимулів і «Зеленому тарифу», а також зменшенню бюрократичних перешкод. Фотовольтаніка без державних стимулів просто не може існувати! Але якщо ці стимули є, надалі галузь розвивається автоматично...

Наша галузь зараз працює саме на зниження цін. А якщо уряд дає стимули — зростає попит, що, в свою чергу, збільшує виробництво й знижує ціни, — це нормальне підвищення ефективності від росту масштабів виробництва. Це простий механізм, і він працює всюди. Тож Україні слід також взяти його на озброєння.

Крім того, багато великих інвесторів зараз думають, як і Sharp: погано залежати лише від Європи, головним чином від німецького ринку, треба розвивати й інші. І якщо країна буде стимулювати попит на фотовольтаніку, вона зможе залучити інвесторів. Але при цьому перед бізнесом слід ставити мінімальні вимоги, обов’язково потрібно продемонструвати певні гарантії. Інакше інвестор не прийде.

В іншому ж Україна має всі умови для успішного розвитку фотовольтаніки. Тож усе залежить від волі політиків.

— Якою ви бачите енергетику Європи в майбутньому? Яку роль відвели б Україні: вона зможе реалізувати свій потенціал з альтернативної енергетики на благо Європи?

— Майбутнє однозначно за відновлювальною енергетикою. Країни, які запровадили привабливий «Зелений тариф» (Німеччина, Італія, Іспанія тощо), уже досягли вражаючих результатів.

Що стосується вагомої ролі України, то я сподіваюся... І вірю, що разом ми зможемо сформувати європейське майбутнє України.

Окрім того, ваша країна теж має опікуватися проблемами клімату, енергетичної незалежності тощо. В Україні мають зрозуміти, що якщо зараз світ не змінить свою енергетичну систему, то вся планета зіткнеться з негативними змінами клімату та дефіцитом енергії. Ці питання не можна ігнорувати — з необхідними енергетичними змінами ми вже запізнюємося...