Війна... за стабільність

Був колись такий тост: щоб на вас напали долари, і ви не змогли від них відбитися. Чи то на щастя, чи то на жаль, це побажання реалізувалося не в побутовій сфері українців, а стало однією з проблем нашої країни. Днями про неї говорив голова Ради Національного банку Петро Порошенко. За його словами, «Україна має скористатися цими можливостями, які виникли в світі, для того, щоб більшість цих грошей прийшли до нашої держави у вигляді прямих інвестицій». Щоправда, при цьому Порошенко зазначив, що кошти з зовнішніх джерел мають використовуватися не на стимулювання споживчого попиту чи покриття дефіциту держбюджету, а на розвиток виробництва та інфраструктури. І критикував владу: «Темпи створення нових робочих місць, нових виробництв, на жаль, дуже низькі, навіть у порівнянні з минулим кризовим роком...».

Що ж відбувається? Виявляється, фінансовий світ, а саме він править бал на нашій планеті, розколовся. «З одного боку — країни, що є емісійними центрами, а їхні валюти відіграють роль резервних для всього світу, а з іншого — економіки, що розвиваються (так звані), які тримають свої заощадження у валютах інших країн», — роз’яснює відомий експерт, генеральний директор центру «Бюро економічних та соціальних технологій» Валерій Гладкий. Він нагадав, що ще на початку нинішньої фінансової кризи ООН попереджала, що розвинені економіки і, в першу чергу США, повинні утриматися від розв’язання проблем, пов’язаних із зайвим споживанням, дефіцитом бюджету та платіжного балансу в цих країнах, шляхом девальвації валют, включення друкарського верстата і не перекладати, таким чином, свої проблеми на решту світу. Як відзначає Гладкий, сьогоднішня ситуація розвивається якраз за таким сценарієм: США проводять емісію долара, він втрачає в ціні, а інші країни, у тому числі й Україна, отримують приплив валюти, яка тисне на національні валюти. Експерт вважає, що за цих умов Нацбанк України прагне не допустити зміцнення гривні (це могло б негативно позначитися на експортних можливостях країни. — Авт.), викупляє її з ринку, що призводить до зростання монетарної бази (на 18%) та створює інфляційний навіс, який дещо пізніше обов’язково реалізується у вигляді зростання споживчих цін.

Втім, доларова експансія до України має, як вважає виконавчий директор Фонду Блейзера в Україні Олег Устенко, і позитивні сторони. Україна може виграти за рахунок того, що частину наших валютних резервів заздалегідь переведено в євро, яке зміцнюється. Крім того, експорт до Європи стає вигідним. І в цьому плані, вказує Устенко, дуже розумними є спроби форсувати вступ України до зони вільної торгівлі з Євросоюзом. В той же час, експерт упевнений, що такі малі недостатньо відкриті та експортозалежні економіки, як Україна, в результаті валютних війн, які розгортаються, можуть постраждати набагато сильніше, аніж країни-емітенти резервних валют.

«Розмова про валютні війни, — переконує заступник голови Всеукраїнської асоціації учених-економістів, заступник директора Інституту світової економіки та міжнародних відносин Валерій Новицький, — нав’язані світовій спільноті та нам із вами Міжнародним валютним фондом». На його думку, мета цього полягає в тому, щоб спровокувати малі та середні країни девальвувати свою валюту, скуповуючи американський долар. Насправді, вважає Новицький, відбувається поглиблення протистояння між провідною світовою наддержавою та рештою світу. І це, на думку вченого, «є психологічним прикриттям доларової експансії в усьому світі». У той же час, він упевнений, що в стратегічній перспективі валютні війни лише зміцнюватимуть долар і послаблюватимуть інші валюти. Тому Україна, вважає експерт, попри розмови про необхідність стимулювати експорт, повинна в першу чергу замислюватися над тим, як зміцнювати та стабілізувати національну валюту, яку в цьому випадку можна й потрібно використовувати для підтримки й розвитку високотехнологічних секторів економіки. Окрім того, штучна девальвація національної валюти, впевнений Новицький, негативно позначається на заощадженнях населення і є дорогою до подальшого збіднення країни, до зростання тотальних інфляційних процесів.

За умов валютних війн країнам, які розвиваються, слід відбиватися від зайвого капіталу, вважає колишній міністр економіки і колишній глава Держфінпослуг Віктор Суслов. Він наводить як приклад Бразилію, яка за умов кризи проводила політику протекціонізму, а щоб обмежити приплив іноземного капіталу до країни, навіть запровадила спеціальний податок. Суслов вважає, що насправді світ вступив у період, сутність якого визначається терміном «економічний націоналізм». Про це свідчить те, що від кризи «менш за все постраждали ті країни, які приділяли увагу розвитку матеріального виробництва».