Коротко / КУЛЬТУРА

Смог і кіно

Кінокомпанії Summit Entertainment і New Regency прийняли ухвалу відкласти роботу над фільмом «Найтемніша година» на два тижні, повідомляється на сайті Deadline. Продюсерами стрічки є Тимур Бекмамбетов і Том Джейкобсон. У центрі сюжету «найтемнішої години» — група американських туристів, які опинилися в Москві під час вторгнення інопланетян. Передбачалося, що стрічка зніматиметься в Москві наприкінці літа. Проте смог, який зависнув над містом, змусив знімальну групу перервати роботу. «Найголовніше для нас — здоров’я та безпека акторів і знімальної групи. Ми передбачаємо, що перенесення зйомок на два тижні не вплине на дату виходу фільму в прокат — ми завжди враховуємо непередбачені обставини при складанні графіків», — говориться в заяві Summit Entertainment. У фільмі «Найтемніша година» знімаються: Олівія Тірлбі, Еміль Гірш і Рейчел Тейлор. Режисером картини є Кріс Горак. Фільм має вийти в прокат у серпні наступного року.

Музичні «ліки» від «КаZантипу»

На західному узбережжі Криму — в селі Поповка неподалік від Євпаторії у 18-й раз проходить музичний фестиваль «КаZантип». Як передає УНІАН, вартість візи, що надає необмежений доступ на територію «Республіки Z» упродовж усього періоду її проведення нинішнього року, в день відкриття коштувала 1 600 грн., одноразовий вхід — 800 грн., а «жовта валіза» дає право безплатного входу. Цього року «Республіка Z» — «санаторій», а її відвідувачі — «пацієнти». Їх «лікують» музикою. «Великий народ», як себе називають завсідники «КаZантипа», в ніч відкриття танцював під музику відомих діджеїв. Нагадаємо, «КаZантип» на початку 1990-х років проводився в північно-східній частині Криму, на мисі Казантип. Спочатку це був спортивний захід, що збирав фанатів віндсерфінгу, які також веселилися під сучасну музику. На початку 2000-х років «КаZантип» переїхав на захід Криму, до Поповки. «Республіки Z» — це пляжна територія біля моря, на ній, зокрема, розташовані танцмайданчики та бари. Нинішнього року в Поповці вперше відбувалися міжнародні змагання з екстремальних видів спорту Z-Games.

У Німеччині знайшли фортепіано Моцарта

У німецькому Баден-Бадені було виявлене фортепіано, на якому, скоріше за все, грав Вольфганг Амадей Моцарт, повідомляє The Local із посиланням на канал SWR. Зараз інструмент 1760 року перебуває у фортепіанній майстерні. Її господар Мартін Беккер купив фортепіано в середині 80-х у торговця антикваріатом зі Страсбурга. Реставрацією інструменту він, проте, не займався, і чверть сторіччя фортепіано простояло просто так. 2010 року Беккер вирішив продати фортепіано й розмістив оголошення на сайті pianoscout.de (ціна — 5 мільйонів євро). Там його побачив історик музики Андреас Боєрманн. Він зв’язався з Беккером і заявив, що, очевидно, Моцарт грав на цьому інструменті в Страсбурзі (композитор був у французькому місті восени 1778 року). Бойерманн заявив, що пізнав фортепіано завдяки картині, яка зберігається у Відні, на якій окрім Моцарта намальовано Гайдна. Творець фортепіано — майстер Християн Бауманн (Christian Baumann) із Цвайбрюкена. Він виготовив ще декілька аналогічних інструментів; відомо, що одним із них володів граф Єронім Коллоредо, архієпископ Зальцбурга, в придворній капелі якого Моцарт служив скрипалем до 1777 року. У листі батькові від 31 серпня 1782 року Моцарт висловив схвалення фортепіано роботи Бауманна. За даними SWR, експерти будинку Christie’s підтвердили достовірність інструменту й зараз вивчають його історію.

Британська «арт-змова»

Нову програму британського медіа-арту продемонструють під час проведення фестивалю сучасного мистецтва «Балаклавська Одісея» 12 і 13 серпня у Севастополі та Тижня Актуального мистецтва ( з 27 по 29 серпня) у Львові. Це будуть аудіовізуальні роботи митців з Британії, створені за допомогою сучасних медіатехнологій — інтернету, відео, комп’ютерної графіки, анімації та мультимедіа, повідомили у прес-центрі Британської ради. Покази супроводжуватимуться коментарями мистецтвознавця, менеджера медійних проектів львівського Центру Міської Історії Богдана Шумиловича. Програма медіа-арту включатиме три повноцінні проекти британців. Це кураторська робота агенції «Форма», яка має назву «Таємнича змова» (A Secret Understanding). Відео-концерт британської художниці Вікі Беннетт, відомої своєю роботою у сфері аудіовізуального колажу. Робота називається «Люди, схожі на нас» (People Like Us). І «Деказія» (Decasia) — майстерна відеоробота, створена нью-йоркським режисером Біллом Моррісоном з архівної нітратної плівки. Нова програма створювалась Британською Радою спільно з британською мистецькою агенцією Forma за підтримки Посольства США в Україні та «МедіаДепо».

У Львові зникли безцінні експонати

З Національного музею ім. Шептицького викрадено 40 стародруків і рукописів, повідомляє «Німецька хвиля». Зникнення цінних стародруків та рукописів було виявлено ще 2004 року, відтак правоохоронці ініціювали проведення повної інвентаризації. Після детальної звірки, яка нещодавно завершилася, працівники музею недорахувалися кількох десятків безцінних експонатів. Ідеться про кириличні стародруки та рукописи, які можна відшукати у європейських каталогах цінних книг. Експерти звертають увагу на те, що музей перебуває під державною охороною, а розміри окремих викрадених книг є надто великими, щоб пронести їх непомітно. Історик-архівіст Іван Сварник вважає, що книги могли вкрасти співробітники музею. Кириличні раритети можуть бути цікавими в першу чергу українським колекціонерам та колекціонерам із Росії, додав експерт. «Судячи з того, що в одному сховищі були і кириличні, і латинські стародруки, а зникли лише кириличні, то це радше замовлення», — сказав Сварник. До речі, викрали лише книги XVI—XVII століть і ті, що мають «товарний вигляд». Це церковна кирилична література, унікальні речі, які художники не копіювали, а виготовляли на замовлення багатих людей. Науковець припустив, що крадіжку вчинили, коли у відділах музею проводили ремонтні роботи або коли рятували і висушували цінні експонати від сирості та мокроти. За фактом крадіжки порушено кримінальну справу, яка перебуває у провадженні одного із райвідділів міліції Львова. Про ціну викрадених стародруків експерти намагаються не говорити, бо їхня історична вартість неоціненна, а шансів на повернення практично немає. Нагадаємо, у вересні 2004 року у Львівському національному музеї імені Шептицького була проведена звірка наявності фонду «Стародруки кириличні», в результаті якої не виявлено п’ять стародруків. Тоді міліція порушила кримінальну справу за фактом зникнення книг.