Перейти до основного вмісту

«В Росії вбивають справедливість»

11 червня, 00:00

Смерть холоднокровно застреленого 12 квітня в Москві судді Едуарда Чувашова додала нове ім’я до списку вбивств тих, хто намагається добитися справедливості для всіх жертв злочинів у Росії, що є найважливішим завданням для майбутнього російського суспільства.

Едуард Чувашов був одним із тих небагатьох суддів, у яких вистачало мужності йти всупереч впливовим представникам уряду й високопоставленим службовцям міністерства внутрішніх справ. Зокрема, він наважився відправити деяких із них за ѓрати. Недавно на його адресу прозвучали погрози у зв’язку з вироком у справі про сумно відому неонацистську групу.

До сьогоднішнього часу західна преса нерідко описувала роботу президента Дмитра Медведєва як етап лібералізації країни, період ослаблення авторитарної хватки держави на російському суспільстві. Деякі навіть уважають, що прихід Дмитра Медведєва може незабаром дати початок новій перебудові.

Проте деталі спрямованих проти «каламутників» замовлених злочинів, які почалися декілька років тому з убивства правозахисника Миколи Гиренка й журналістки Ганни Політковської, слідством досі так і не з’ясовано. Поготів 2009 року (тобто на другий рік президентства Медведєва) в країні почалася нова страхітлива серія подібних злочинів.

Станіслав Маркелов, Наталя Естемірова, Макшаріп Аушев та Іван Хуторський — на початку 2009 року всі вони ще були живі й усіма силами прагнули поліпшити репутацію Росії в царині захисту прав людини й розповісти всю правду про їх порушення. Адвокат Станіслав Маркелов часто вів такі правозахисні справи, за які ніхто не хотів навіть братися. Він займався питаннями, пов’язаними з війною та насильством у Чечні, а також тим неонацистським жахом, що панує на вулицях Москви, Санкт-Петербурга та інших російських міст.

Наталя Естемірова, одна з головних правозахисниць чеченського відділу «Меморіалу», була рішуче налаштована на те, щоб донести до росіян правду про їхнє недавнє минуле, і розслідувала випадки викрадень і вбивств людей у республіці. Вона була, по суті, головним джерелом інформації про те, що насправді відбувається в Чечні. Макшаріп Аушев був інгуським журналістом і опозиціонером, а також очолив впливовий місцевий сайт після того, як 2008 року Магомед Евлоєв загинув од рук міліціонерів під час допиту. А відомий московський антифашист Іван Хуторський організовував антифашистські концерти.

Усю їхню працю вбивці звели нанівець.

Ми закликаємо російський уряд раз і назавжди покласти край ційнизці трагедій. Заплющуючи очі на вбивства людей, єдиною метою яких є захист людської гідності, Росія гасить останні промені надії на краще майбутнє. В усякому разі, влада потерпіла повний крах у тому, що має бути центральним завданням будь-якого уряду: захист життів і гарантування безпеки всіх своїх громадян. Жодне з цих убивств не було належним чином розслідуване, і жоден із злочинців так і не з’явився перед правосуддям.

Більше того, подібна атмосфера безкарності фактично заохочує зловмисників на продовження злочинів. Те, що російські сили безпеки, за деякими підозрами, можуть бути замішані в деяких із цих випадків, наочно демонструє глибину й складність проблеми. Звинувачення повинні лягти в основу ретельного розгляду, якщо, звісно, заяви президента Медведєва про правову державу й заснованому на верховенстві закону суспільстві не є лишень порожніми словами. Що раніше влада покаже свою рішучість захищати всіх громадян країни, то швидше розвиватиметься міжнародне конструктивне співробітництво з Росією.

Ми просимо президента Російської Федерації й уряд Росії захистити тих, чиє життя під загрозою, і забезпечити швидке й ефективне розслідування вбивств правозахисників, журналістів і незалежних юристів. Політичні лідери мають ясно й чітко виразити своє негативне ставлення до цих жахливих злочинів. Вони мають підкреслити всю небезпеку для здоров’я суспільства й держави в цілому, що її являють собою вбивства людей, які діють на користь суспільства. Міжнародне співтовариство у свою чергу повинне знайти потрібні кошти, аби надати підтримку, захист і притулок усім російським правозахисникам, що перебувають у небезпеці.

Колишній президент Чехії Вацлав Гавел,
принц Йорданії Ель Хасан Бін Талал,
філософ Андре Глюксманн,
теолог Ганс Кюнѓ,
архієпископ Кейптаунський і лауреат Нобелівської премії світу Дезмонд Туту,
посол доброї волі ВООЗ Йохей Сасакава,
колишній міністр закордонних справ Чехії Карл Шварценберг,
колишній президент Німеччини Ріхард фон Вайцзеккер,
колишній президент ПАР і
лауреат Нобелівської премії світу Фредерік Віллем де Клерк,
лідер російської ліберальної партії «Яблуко» Григорій Явлінський.
Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати