ТЕЛЕГІД

«Iз Парижа — на Бродвей»

17 квітня, субота, о 19.00 на каналі «Культура» — передача з циклу «Міські поїздки туди і назад» або «Kyiv round trip».

Чи були ви коли-небудь у Парижі? Чи хотіли б побувати там знову? Поїздом столичного метро ви потрапите туди за півгодини з будь-якого району Києва. Зупинка — метро Хрещатик, а потім, насолоджуючись європейським шармом, — пішки до американського Бродвею.

Це, звичайно, жарт. Але він має цілком реальне та серйозне підгрунтя.

Від початку існування, тобто з кінця XIX століття, вулицю Городецького (тоді — Миколаївську) називали «київським Парижем». Чому? Про це можна дізнатися з передачі, що розповідає історію найаристократичнішої вулиці Києва.

«Лесь Танюк про Мар’яна Крушельницького»

18 квітня, неділя, о 22.25 на каналі «Культура» — програма про актора рідкісного таланту Мар’яна Крушельницького.

У підзаголовку книги Леся Танюка допущено друкарську помилку. Замість «школа образного перетворення» книга вийшла під назвою «школа образного перевтілення». Одне слово, та в ньому принципова різниця між методами К. Станіславського та Л. Курбаса. У Леся Курбаса актор перетворювався в образ. І це принциповий метод, якому все творче життя відповідав Мар’ян Михайлович Крушельницький — актор рідкісного обдарування, якому підвладні ролі від сатири і комедії до трагедії.

Із розповіді Л. Танюка постане перед глядачем у деталях відтворена словом і фотографіями роль короля Ліра. Образно проаналізовано режисерські роботи видатного майстра. Не оминув увагою автор передачі й проблемні етапи в житті Мар’яна Крушельницького.

Упертий Українець

17 квітня, у суботу, та 18 квітня, у неділю, о 14.40 на «5-му каналі» — документальний серіал про життя всесвітньо відомого академіка Володимира Вернадського.

Академік Вернадський — учений, ім’я якого знають у всьому світі. Але його особиста доля мало кому відома. У молодому віці його ставлення до кохання було цілком скептичним, однак воно різко змінилося, коли він зустрівся з Наталею Старицькою, яка стала супутницею всього його життя.

Про нелегкий шлях Володимира Вернадського в науці разом із коханою дружиною — у документальному серіалі «Гра долі» з ведучою Наталкою Сопіт.

  Легенди Японських островів

У ніч із 18 на 19 квітня, з неділі на понеділок, по завершенні програми «Аргумент кіно», о 02.05 на «1+1» — містичний трилер «Кайдан. Історія про примар» (Гідео Наката).

Це кіно правдиво японське, занурене у тамтешній фольклор, писемну й екранну культуру, створене знаним майстром фільму жахів, ім’я якому Гідео Наката. Повна ж назва стрічки — «Кайдан. Історія про примар», — розповідає відомий український кінознавець, автор та ведучий програми «Аргумент кіно» Володимир ВОЙТЕНКО. — Історія давня. 250 років тому дрібний лихвар гине від меча жорстокого і свавільного самурая. Його тіло скидають до підступного річкового виру Касане, де, за легендою, той, хто туди шубовсне, ніколи у світі знову не випливе на поверхню. Останньої ж передсмертної миті лихвар проклинає неправедного самурая страшним прокляттям, яке починає збуватися негайно...

Та що ж таке кайдан? Це, передусім, літературний жанр, що набув надзвичайно великого поширення на Японських островах у XVII—XVIII століттях. Кайдан бере початки від середньовічних китайських новел та японських буддиських збірок легенд, що називаються сецува і мають статус особливого літературного жанру. Отже, кайдан — це такі собі повчальні історії про те, що на всіх смертних невідворотно чекає розплата за гріхи земного життя. Показуючи, як легко потрапити до поганої історії, невідомі автори прагнули навернути читача на шлях істинний. І герої цих самих кайданів завше опиняються, сказати б, у кайданах долі. Мандруючи Японією, вони, як здається, несподівано потрапляють до найнеймовірніших ситуацій, знайти вихід з яких не можуть, бо ж усі ці нібито випадкові зустрічі та розлуки, любовні зв’язки і дружні стосунки наперед визначені...

Саме ця давня літературна традиція дала сюжетну поживу для розгортання вже у ХХ—ХХІ століттях відповідного жанру кайдан у японському кінематографі. Тільки за оповіданням класика японської літератури Ентьо Сан’ютея «Пейзажі виру Касане», що лягло і в основу стрічки Гідео Накати, було створено біля десятка фільмів.

Окрім усього іншого, у програмі — також екскурс у творчість Гідео Накати.

Літературні покоління

17 квітня, субота, о 17.50 з повтором у понеділок, 0 13.50 на Першому Національному — програма «Книга.UA».

Цієї суботи програма «Книга.UA» охопить абсолютно різні літературні теми. Перш за все, ми наближаємося до важливої дати — 300-річчя з моменту прийняття Першої Української Конституції. А тому, у наступному випуску програми — інтерв’ю з істориком літератури Мирославом Трофимуком, присвячене постаті творця Конституції прав і вольностей Війська Запорізького Пилипа Орлика. Але говоритимемо ми про маловідомий талант козацького гетьмана — його літературну спадщину. Яку історичну правду залишив у своїх щоденниках Пилип Орлик, кому складав шлюбні панегірики, і які символи закладав у свою поезію — про все це у наступні програмі — розповідає автор і ведуча «Книги.UA» Марина БОНДАРЕНКО. — Також до нашої програми завітає онук поета Максима Рильського, і презентує репринтне видання першої збірки поезій Максима Тадейовича.

Окрім цього, ми матимемо розмову з родиною Дяченків, які розповідатимуть про те, як видозмінили «Білу гвардію» Михайла Булгакова у сценарій для кінострічки, говоритимемо про вручення премії «Голодоцький скарб», лауреатом якої цього року став Кость Москалець, та вручення Пулітцерівської премії у галузі літератури Полу Харвінгу і не залишимо без уваги презентацію актриси Жюльєт Бінош.