Я/ми «Сармат» і кінець історії
Путін пояснив дітям, що Рюрик був росіянином. Історію тепер розповідатимуть із першого класу. В телевізорі оголосили акцію Я/МИ «Сармат». Депутат Журавльов забажав ударити ракетою по Борису Джонсону.
Коли в програмі «60 хвилин» показали випробувальний пуск нової міжконтинентальної балістичної ракети «Сармат», обличчями обох ведучих і гостей студії розлилося блаженство. Вони одне поперед одного почали повторювати це слово «Сармат» і ніяк не хотіли випускати його зі своїх ротів.
«Весит 200 тонн, летает хоть через Северный, хоть через Южный. После нее будет тишина», – діловито розповідав військовий експерт, відставний полковник Ходарьонок.
«Долетит - и Нью-Йорка не будет», – підспівував йому відставний генерал-лейтенант Бужинський.
«Ой, что мы такое говорим!» – весело вигукувала Скабєєва, і з радісним переляком додала: «А ведь у нас в Нью-Йорке наш спецкор!». Але було зрозуміло, що заради такого щастя, як знищення Нью-Йорка, Скабєєва готова пожертвувати своїм колегою. «Все мы – сарматы!» – випнув груди ведучий Попов. А «експерт» Аватков запропонував негайно влаштувати акцію: «Я/МИ «Сармат».
«Эта ракета заставит задуматься тех, кто пытается угрожать России», – промовисто погрожував з екрана Путін, забувши уточнити декілька важливих речей. По-перше, що це всього лише ще один випробувальний пуск. По-друге, що на бойове чергування цю штуку обіцяють поставити у кращому разі в самому кінці року, і не факт, що поставлять, оскільки тут ключове дієслово – «обіцяють». А по-третє, всі ці улюблені іграшки Путіна мало що змінюють у тій ситуації, коли застосування будь-якої з них призведе до гарантованого знищення самого «применяльщика».
Але всі ці обставини не заважали мешканцям студії поринати у мрії й у межах акції «Я/МИ «Сармат» уявляти себе 200-тонною ракетою, що летить на голови ворогам одночасно через обидва полюси. Відомий своєю вразливістю депутат Журавльов – ну, той що заздрив данцям, у яких є публічні заклади, де кожен може згвалтувати черепаху, – уявивши себе тепер балістичною ракетою, вирішив розібратися з Борисом Джонсоном:
«А вот этот, ну, Страшила Мудрый, этот клоун Джонсон! Чего он в Киев ездит, когда мы там спецоперацию проводим?! А мы почему это терпим? Ну, бах – и нету! Нету Джонсона!».
Ідея Журавльова усім сподобалася, але у ведучого Попова раптом виникли сумніви. Забувши про те, що він сармат, Попов боязливо запитав : «Пожить еще не хотите?»
На що рішучий Журавльов відповів, що він «якраз хоче жити, а ось вони не хочуть. Та й що вони зроблять, ці англосакси?». - «Язик у дупу засунуть!», – упевнено припустив депутат Журавльов, який ніяк не хотів вийти з образу балістичної ракети «Сармат».
А в цей час Путін відволікся від своїх улюблених ракет і перемкнувся на інше своє улюблене заняття — на хлопчиків. Це сталося під час засідання наглядової ради платформи «Росія — країна можливостей», де Путін поспілкувався з хлопчиком Мішею. Але Мішу Путін не став цілувати в живіт, навпаки, почав із ним обговорювати норманську теорію. З'ясувалося, що вони обидва – і Путін і хлопчик Міша – є її переконаними супротивниками. Хлопчик Міша, який періодично називав засновника першої царської династії «Юриком», повідомив, що цей «Юрик» був взагалі-то слов'янином, ну, тобто, він ніякий не варяг або ще гірше – норман, а свій, фактично російський.
Путін негайно погодився з хлопчиком Мішею, виразно зауважив, що «правда и истина — она, как правило, посередине находится».
«Но то, что Рюрик с дружиной пришел откуда-то из Скандинавии, это совсем не значит, что верна эта норманнская теория образования Русского государства», — сказав президент.
За його словами, «є думка», що у Рюрика «то ли мама была славянка, что-то в этом роде», а тому його позвали на князювання в Новгород невипадково. «Его же призвали. Кто-то же его призвал на служение, он же не сам туда заявился, ничего там не покорял. А если его кто-то призвал, то, значит, квазигосударственные структуры уже существовали на этой территории». Цю історичну розмову з хлопчиком Мішею Путін влаштував невипадково. Він не просто для власного задоволення вирішив удатися до двох своїх слабкостей – до хлопчиків і до історії. Річ у тому, що свій внесок у спецоперацію з денацифікації та демілітаризації України вирішило зробити міністерство освіти РФ.
Вивчення історії в російських школах розпочнеться з першого класу, повідомив міністр освіти Сергій Кравцов. «Мы сделаем все, чтобы сохранялась историческая память. И мной принято решение, что историческое образование начнется в школах с первого класса», — пояснив він. Тобто, потрібно з раннього дитинства так забетонувати мозок дитини, щоб туди більше ніколи не проникла ніяка думка. Щоб ніяких норманських та інших чужих нам теорій.
Історію діти будуть учити за Путіним. Де буде розповідатися про те, що Рюрик був росіянином. Як і всі українці – це росіяни, яких захопили неросійські бандерівці. А все тому, що раніше ніякої України не було, а потім її навіщось створив Ленін. І створив її абияк, а вже якщо правдиво, то просто огидно створив, халтурно. Тому її бандерівці й захопили. І ось зараз Путін змушений усе після них підчищати – і після Леніна і після Рюрика, який хоч і був росіянином, але теж не в усьому чинив правильно, незрозуміло, навіщо з Новгорода прийшов у Київ.
Френсіс Фукуяма якось написав досить наївну книжку під гучною назвою «Кінець історії». Путін вочевидь націлився влаштувати кінець історії. Або за допомогою ракети «Сармат» завершити людську історію шляхом знищення людства. Або якщо не вийде ліквідувати історичну науку на окремо взятій досить великій території.
Але поки не виросло покоління тих, у кого мізки не витравлені остаточно путінськими уроками історичної просвіти. Серед росіян багато хто категорично не згоден із тим, що Путін коїть в Україні. Серед них все більше публічних людей, серед яких трапляються і ведучі державного телеканалу.
Олександр Гуревич, незмінний ведучий розважального шоу «Сто к одному», яке ось вже майже чверть століття, з 1998 року виходить на федеральному телеканалі «Росія 1», закликав припинити війну в Україні. Хочу процитувати його заяву. Ще і тому, що я постійно цитую всіляких упирів, але потрібно мати на увазі, що в Росії багато нормальних людей, таких як Олександр Гуревич. Ось його слова:
«Сегодня хочу сказать о войне. Потому, что в эти дни ни о чем другом говорить и думать не получается. Ужас и ощущение бессилия! Остановитесь! Считаю для себя совершенно невозможным веселиться и шутить на фоне огромной трагедии, не замечая происходящего. Полагаю, и среди гостей нашей передачи, участников игр есть те, кто сегодня чувствовал бы себя иначе, а, возможно, отказался бы от участия в нашей развлекательной программе. Все выпуски передачи «100к1», которые вы можете увидеть в эфире канала «Россия», были отсняты до начала военной спецоперации на территории Украины. Взрывы снарядов, человеческие жертвы, люди, бросающие дома и бегущие от обстрелов… Я прошу прощения у всех, для кого веселье нашей передачи, как и мне, кажется в эти дни совершенно неуместным».
Настрої та почуття цього тексту Олександра Гуревича поділяють сьогодні десятки мільйонів росіян.
Слава Україні!
