We shall overcome
Фільм «Бойовий гіпноз проти кіз» не назвеш вдалим. Надто натужний, інколи примітивний гумор, здебільшого банальні режисерські рішення, мляві діалоги. Не рятує ситуацію навіть чудовий акторський квартет: Джордж Клуні, Кевін Спейсі, Івен Макгрегор, Джефф Бріджес. Але є там один епізод, котрий зацікавив мене через особистий досвід.
Клуні грає дивакуватого героя, який зі звичного війська переходить у особливий підрозділ — так звану Першу армію Землі. Організував це діло в’єтнамський ветеран Біл Джанго (його і грає Бріджес), якого спіткало просвітлення просто у бою.
У Першій армії не практикують стрільби, подолання смуги перешкод, стройову підготовку — словом, все те, що прямо чи опосередковано допомагає професіонально вбивати людей. Навчання у підрозділі Біла починається з... танців під рок-музику. Ще там освоюють різні східні духовні практики, йогу, медитацію, вживають легкі наркотики — звісно, виключно заради продуктивного розширення свідомості. А одягаються ті патлаті солдати — вони називають себе в стилі «Зоряних воєн» джедаями, воїнами світлого боку Сили, — так, наче щойно повернулися з Вудстоку чи з узбережжя Гоа.
Яке ж призначення в цього високотренованого загону хіпі? Джедаїв мають закидати на поле бою, де вони виключно силою думки і психічним впливом переконуватимуть ворогуючі сторони скласти зброю і побрататися. Такий собі елітний десант пацифістів всередині чи не найбільшої військової потуги світу.
Мені свого часу довелося послужити у так само серйозній армії — Радянській. Отже, я чітко розумію, який то казковий сюжет. І, водночас, трудно позбутися думки, що саме такий спосіб ведення війни і може бути найефективнішим.
Бо, зрештою, що робить традиційне військо? Вбиває і руйнує. Звісно, із заздалегідь оголошеними шляхетними намірами. Але хоч які б гарні слова говорилися у виправдання, реальність невблаганна: лишаються без даху над головою, страждають і гинуть невинні люди. І кожна перемога, навіть найгучніша, є піррова. Бо тріумфуюча сторона все одно викидає у світ стільки горя і ненависті, що все це обов’язково, раніше чи пізніше, в тій чи інакшій формі вертається переможцям.
А який найліпший спосіб виграти війну? Та просто припинити її. Тоді не буде ані переможців, ані переможених. Ані вбитих, ані поранених. Ані плюндрувань, ані біженців. І ніхто не буде скривджений. І перерветься нескінченний ланцюг помсти, котра тим безглуздіша, чим більше люду бере участь у її скоєнні.
Тому, аби якнайскорше загасити існуючі, а також потенційні конфлікти, всі уряди мають негайно узятися до підготовки спецпідрозділів джедаїв у міжнародних масштабах, збільшуючи їхню чисельність за рахунок решти родів військ. Служба стане не просто по-справжньому почесним обов’язком, а ще й бажаною роботою, право здобути яку виборюватиметься на конкурсній основі. Поступово всі війська буде замінено на джедайські. Видатки на оборону значно скоротяться, саморозпустяться через непотрібність численні бюрократично-мілітаристські структури, а мільярди вивільнених таким чином коштів значно поліпшать добробут народу. Зникне бідність, через належне асигнування медицини буде подолано переважну частину епідемій і хвороб. Ну, а війни затихнуть самі по собі, навіть, можливо, і без гіпнозу. Бо воювати не буде кому. Кордони скасують, бо за таких умов у них відпаде потреба.
Ми переможемо.
