Українці зацікавились історією Фінляндії
Наступного тижня дружня Україні Фінляндія відзначає День незалежності. Напередодні посольство цієї країни в Києві вирішило ознайомити українську громадськість з історією Фінляндії, яка дотична до історії України і навіть багато в чому з нею схожа. Дотичність — це саамські топоніми на території України, давні культурні зв’язки двох народів, допомога фінських державних і громадських діячів героям українського визвольного руху. Схожість — у колоніальному минулому обох країн, у тому, що обидві вони знаходилися під владою Росії, і що обом їм незалежність коштувала чимало крові. Тож на початку цього тижня у київській книгарні «Є», за участю посольства, відбулася презентація українського видання книги професора Генрика Мейнандера «Історія Фінляндії» (видавництво «Піраміда», перекладач Наталія Іваничук).
Виступаючи перед киянами, що зробили аншлаг у книгарні «Є», пан Майнандер попросив майбутніх читачів свого твору звернути особливу увагу на його підзаголовок «Лінії, структури, переломні моменти» і навіть вимовив його українською мовою (це викликало оплески). Він пояснив, що в історії Фінляндії є три основні розділи: шведська епоха (600 років), російська (180 років) і фінська — епоха незалежності. Це — лінії. А структури, як пояснив професор Майнандер, це розповідь про те, що Фінляндія, як європейська країна, розвивалася у постійній взаємодії з своїми сусідами — Швецією та Росією, а також Німеччиною, Балтійськими країнами. Найголовнішим структурним фактором професор називає те, що протягом ХII—XVIII століть Фінляндія була інтегрованою частиною королівства Швеції, коли фінське суспільство було справді шведським, і на соціальному рівні все те, що було характерним для Швеції, стало природним і для Фінляндії. Майнандер відзначає, що і російський вплив був важливим (йому важко сказати, наскільки) для народження державності фінської нації. Тим більше, що цар Олександр І не тільки дав Фінляндському Князівству досить широку автономію й вирішив залишити йому і шведські закони, і шведську лютеранську віру, і навіть ту соціальну ієрархію, яка на той час існувала. Фінляндія наче ставала другою Швецією, тобто Швецією в складі Росії. Багато хто з фінських істориків, говорить Майнандер, вважають, що «Фінляндія почасти стала функцією россійської імперії». Профессор відзначає, що «Фінляндія отримала незалежність в результаті російської революції в грудні 1917 року».
Говорячи про переламні моменти в фінській історії, Майнандер називає 1809 рік (входження до складу Росії), 1917-й — незалежність і вересень 1944-го, коли Фінляндії, завдяки мудрості її керівництва, вдалося в черговий раз (на відміну від багатьох країн Східної Європи) уникнути окупації, підписавши з «союзниками» перемир’я і мирний договір. Цей факт, вважає автор «Історії Фінляндії», «відіграв для фінів екзістенціальну роль в їхньому історичному досвіді...». «Тому згадки про Другу світову війну увійшли дуже потужною лінією у патріотичні розмірковування про націю», — констатує Майнандер. Пояснюючи джерела нинішнього фінського добробуту, він також нагадує, що раніше Фінляндія була переважно сільськогосподарською країною, і значна частина фінів заробляли на життя, працюючи в лісах та продаючи деревину. Тому дерево, ліс проходять червоною ниткою через усю фінську історію. А сьогодні, коли в усьому світі запроваджують нові технології використання деревини, Фінляндія вирішує, як їй підійти до цієї традиційної для неї галузі промисловості й до самого лісу — такого цінного для країни ресурсу.
Цікаву думку висловив перед початком обговорення книжки та раундом запитань до автора модератор зібрання, відомий український журналіст Юрій Макаров. За його словами, інтерес, який демонструють українці до цієї книжки, викликаний, зокрема, досвідом подолання і трансформації колоніального минулого Фінляндії «у такій формі, яка змушує весь світ заздрити нинішньому фінському добробуту».
Посол Фінляндії в Україні Крістер Міккелссон відзначив, що знає про великий інтерес, який викликає в Україні історія Фінляндії, а коли прочитав книжку профессора Майнандера, то зрозумів, що «ці два факти треба поєднати». Так народився проект українського видання «Історії Фінляндії», який навіть випередив англійський...
Фінський профессор відверто, докладно й не без гумору відповів на запитання присутніх, значна частина яких стосувалася культурних зв’язків Фінляндії та України визвольної доби, історії стосунків цієї країни з СРСР (були спростовані міфи про фінську агресію, які свого часу поширювала радянська пропаганда). «День» запитав у пана Майнандера: що він, як громадянин країни, де давно і успішно розв’язано мовне питання, міг би порадити з цього приводу Україні, де навколо нього ще часто точаться запеклі дискусії? «Я відповім, не як фін, а як європеєць, — сказав профессор, — Вам треба якнайшвидше вступити в Євросоюз, де ухвалено низку законів, що вирішують такі проблеми».
