Регіональні аеропорти прагнуть авіарейсів

Про те, що Тернопільський аеропорт запрацює, говорять в області уже кілька років. Неодноразово його інвестиційний проект представляли на Міжнародних інвестиційних форумах. Уже й австрійський інвестор знайшовся, але «співпраця» з ним увінчалася гучним скандалом із затяжними судами. Та все ж у Тернопільському обласному комунальному підприємстві «Фірма «Тернопільавіаавтотранс» не втрачають надії на те, що пройде небагато часу і, крім чартерів, на летовище прибуватимуть великі пасажирські лайнери.

Нині Тернопільський аеропорт готовий приймати літаки. Нещодавно підприємство пройшло сертифікацію і підтвердило свій четвертий клас. А це означає, що на летовищі можуть приземлятися повітряні судна вагою понад 60 тонн, зокрема, такі, як «Боїнг-737» із 150 пасажирами на борту. Аеровокзал аеропорту, як зазначає директор Тернопільського обласного комунального підприємства «Фірма «Тернопільавіаавтотранс» Юрій Малецький, має реальну пропускну спроможність 200 пасажирів за годину, пункт перепуску через державний кордон в усі країни світу, який забезпечує санітарний фіто-вето-еко-контроль. Керівник підприємства стверджує: нині авіакомпанії цікавляться Тернополем, бо шукають додаткові бази для літаків. Правда, пан Малецький не відповів, хто саме, мотивуючи комерційною таємницею, а зазначив лише — з Києва. «Справа в тому, що так звані міжнародні глобальні аеропорти України — Бориспіль, Львів, Дніпропетровськ, уже перевантажені. Вони на такому етапі, коли в їхній розклад включитися вже стало вкрай важко. Через те зараз почався природній процес входження авіакомпаній в регіональні аеропорти типу Тернопіль, Хмельницький, Івано-Франківськ, Чернівці», — розповідає Юрій Малецький.

У не такому вже й далекому радянському минулому тернопільський аеропорт мав авіасполучення із Москвою, Києвом, із усіма столицями республік пострадянського простору, не кажучи про обласні центри України та районні свого регіону. Правда, тоді регіональні аеропорти могли розраховувати на державні дотації. За незалежної України, зокрема, тернопільське летовище уповільнило свою роботу і вже у 2002 році розклад польотів включав лише по одному чартерному рейсу на тиждень до Києва, Сімферополя та Стамбула, а також — у зворотному напрямку. До 2005 року можна було ще добратися з Тернополя до столиці Туреччини. Нині ж лише подекуди чартери з урядовцями та львівські «досафівці» торують небо над Тернополем до аеродрому. Останні, навчаючи десантників, забезпечують незначні надходження до бюджету підприємства.

Чому б не «перезавантажити» аеропорт? Адже уряд спростив умови роботи для малої авіації — тепер чи не кожен, хто має гроші на літак і бажання, може літати. Та й основні повітряні ворота держави нині перевантажені. Тож весною в Тернопільській облраді оптимістично говорили про те, що вже влітку літаки возитимуть відпочивальників до Криму. Але... фінанси внесли свої корективи. Понад мільйон гривень, виділених облрадою тієї ж весни, надійшов двома траншами — в серпні, і 1 жовтня. Але тієї суми вистачило лише на погашення боргів та заборгованості із зарплати, яку виплачують тільки за перший квартал цього року. Але й ці гроші втішили, бо, крім минулорічних 500 тисяч гривень, останнім часом на тернопільську малу авіацію витрати й не передбачалися.

У Тернопільському обласному комунальному підприємстві «Фірма «Тернопільавіаавтотранс» визнають: інвестування аеропорту — справа дорога і на значні прибутки розраховувати не можливо, адже навіть у 80-х роках, коли летовище працювало на повну потужність, воно було збитковим. Проте три-чотири регулярні рейси могли б забезпечити рентабельність підприємства. Хоча існує й думка про утопію відродження тернопільського аеропорту. Мовляв, навряд чи знайдеться стільки платоспроможних пасажирів. Та й де взяти 60 а то й 200 мільйонів гривень під виважену, продуману програму розвитку? Адже область власними силами зробити цього не зможе, а малими фінансовими вливаннями розбудувати аеропорт не вдасться. Голова Тернопільської обласної держадміністрації Юрій Чижмарь вирішення проблеми вбачає у тому, щоб добре попрацювати над бюджетом наступного року з Кабінетом Міністрів України для того, щоб переконати урядовців у доцільності розбудови мережі пасажирських авіапортів, у тому числі — в Тернополі.