Коротко / ПЛАНЕТА

Обама покладає на Китай значні надії...

Президент США Барак Обама виступив із програмною промовою на відкритті американо-китайського економічного й стратегічного саміту. Відносини між двома країнами він назвав визначальними для XXI століття, намітивши основні напрямки можливої співпраці між Пекіном і Вашингтоном. Найактуальнішою наразі, на думку американського президента, є співпраця у сфері економіки. Обама покладає на Китай значні надії щодо подолання глобальної фінансової кризи. Китайські інвестиції в світову економіку можуть ослабити наслідки економічного спаду й істотно скоротити період рецесії, вважає глава Білого дому. Китай не лише забезпечує значну частину світового імпорту, сказав Обама, одночасно він є й потенційним величезним споживчим ринком для товарів з усього світу, й насамперед — із США. Не менш важливою, на думку американського лідера, є й співпраця двох країн у сфері боротьби зі змінами клімату. Китай і США є найбільшими в світі споживачами енергії, й, відповідно, саме на їхню частку припадає більша частина викидів так званих парникових газів. Третім найважливішим пунктом Обама назвав боротьбу з поширенням ядерної зброї. У XXI столітті перед світом стоїть безліч загроз, що не знають географічних кордонів, сказав Обама, зокрема й тероризм, піратство та поширення захворювань. Чим тісніше США й Китай співпрацюватимуть у розв’язанні цих проблем, тим простіше буде їх вирішити, сказав американський президент.

Генсек ООН — за перетворення боргу Iраку Кувейту на інвестиції

Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун пропонує урядам Іраку й Кувейту переглянути схеми виплат решти частини боргу Багдада за збитки, завдані під час війни в Перській затоці 1990—1991 року. Про це йдеться в доповіді генсека Ради безпеки, оприлюдненій у штаб-квартирі ООН. У ролі одного з альтернативних варіантів нинішнім п’ятивідпотковим відрахуванням від нафтових прибутків Іраку Пан Гі Мун пропонує розглянути можливість конвертації решти платежів у розмірі 24 млрд. доларів на інвестиції в проекти з реконструкції Іраку. За задумом генсека, ці вкладення дозволили б прискорити відновлення Іраку, з одного боку, а з другого — забезпечили б і інтереси Кувейту в плані отримання компенсації. Пан Гі Мун вважає, що такий варіант «пішов би на користь усьому регіону». Минулої середи прем’єр-міністр Іраку Нурі Аль-Малікі звернувся до «п’ятірки» постійних членів СБ ООН (РФ, США, КНР, Франція, Велика Британія) з проханням звільнити його країну від обов’язку виплати решти частини репарації. Аль-Малікі, зокрема, пропонував знизити з п’яти до одного відсотка частину відрахувань від продажу іракської нафти до компенсаційного фонду Кувейту або взагалі скасувати ці виплати. Цю ж тему він обговорював минулої середи з президентом США Бараком Обамою, який обіцяв сприяння в урегулюванні питання. Остаточне рішення щодо цієї проблеми може прийняти лише Рада безпеки ООН. Коли Радбез упритул займеться розв’язанням цієї проблеми, поки точно не відомо.

Місія ЄС у Грузії починає роботу з новим мандатом

Місія Європейського Союзу в Грузії починає роботу з оновленим мандатом зі спостереження за режимом припинення вогню в зоні торішнього серпневого конфлікту. Міністри закордонних справ країн — членів ЄС подовжили мандат місії до 14 вересня 2010 року. 225 беззбройних спостерігачів Євросоюзу залишаються останньою місією в зоні конфлікту після того, як Росія заблокувала подовження мандатів місій ООН і ОБСЄ в зоні конфліктів Тбілісі відповідно з Абхазією та Південною Осетією. Місія ЄС була створена на основі угоди про припинення вогню, що була укладена 13 серпня 2008 року за посередництва президента Франції Ніколя Саркозі. Спостерігачі діють лише на неоспорюваній території Грузії — обидві республіки, що відкололися від неї, відмовляються допускати їх на свою територію. На відміну від Росії, яка визнала Південну Осетію й Абхазію незалежними державами в серпні минулого року, Євросоюз продовжує вважати їх частиною Грузії, й тому наполягає, що спостерігачі мають право доступу й на ці території також. Після збройного конфлікту Росія розмістила в Абхазії й Південній Осетії значні військові сили, посилаючись на двосторонні угоди з Сухумі й Цхінвалі.

У Афінах підпалено офіси політичних партій

Невідомі підпалили минулої ночі в Афінах сім офісів політичних партій Греції, повідомила поліція. Постраждали районні відділення правлячої партії «Нова демократія», опозиційного соціалістичного руху ПАСОК і ультраправої партії ЛАОС. Невідомі закидували будівлі пляшками із запалювальною сумішшю або влаштовували підпали за допомогою саморобних вибухових пристроїв на основі газових балончиків. Будівлям завдано матеріальної шкоди, постраждалих не було. Географія підпалів охоплює центр, західні й північні передмістя Афін, а також гавань Пірей. Усі підпали сталися протягом двадцяти хвилин близько третьої ночі за місцевим часом. Ніхто не взяв на себе відповідальність за ці напади.