Яхти made in Ukraine

На початку 2000-х років французький бізнесмен Жоель Дюран організував на промисловому майданчику житомирського ВАТ «Вібросепаратор» виробництво сучасних зерносховищ і елеваторів для Франції. Але потім вирішив зайнятися іншим — яхтсмен з великим стажем задумав будувати в Житомирі судна, які б могли ходити морем. У «Вібросепаратора» було викуплено частину корпусу, і там зараз працюють цехи ТОВ «Бот-тех» (основна частка в ньому за Ж.Дюраном), де почали випускати великі вітрильники вищих класів. Частину обладнання і оснащення було завезено з Франції та інших країн, частину — нашого, українського. Про солідність підходів говорить той факт, що проектувати яхти запросили одного з кращих архітекторів такого типу суден у Європі Марка Ломбара. (У даній царині проектантів називають архітекторами.)

Житомирські інженери та конструктори навчались справі у французів, з якими разом вели підготовку до абсолютно нового виробництва й будували першу яхту. Нинішній директор названого товариства Зігмунд Шатило — з ним ми пройшли по всіх відділеннях підприємства — з великим пієтетом говорить про свого попередника на посаді Олександра Козерацького, який розпочинав цю справу. І ось наприкінці червня житомиряни мають закінчити будівництво вже третьої яхти, типу Futuna 70 (тобто її довжина 70 футів, або 22 метри). Вона значно більша за попередниць, які відносяться до типу Futuna 57 (мають довжину 57 футів або 18 м) і вже ходять по морях. Навіть не до кінця збудоване судно справляє незабутнє враження стрімкими формами. Уже зварений алюмінієвий корпус (його ще будуть фарбувати), на нього поставлена пластикова палуба шириною 6 м — виготовляється у спеціальному відділенні з композитних матеріалів. Мені довелось побувати й у трюмі — там закінчується монтаж спеціального обладнання, сантехніки, кухонного начиння, умебльовуються жилі каюти (їх три) з душем і туалетом для кожної, кают-компанія. До речі, роблять і обшивають м’якими «сидушками» меблі житомирські умільці — інтер’єри виходять просто шикарні. Монтаж такелажу, щоглу (із спеціальної надміцної пластмаси карбону) і кіль теж роблять у Житомирі. З Франції надходять двигун, дизель-генератор, спеціальні прилади, зокрема, сучасне навігаційне обладнання, деякі інші комплектуючі. Ходити під вітрилами — головне призначення таких яхт, але на них встановлюють ще двигуни.

На стапелях неподалік будуються ще дві яхти (знову менші — 57 і 50 футів), отже, можна побачити процес народження майбутніх красунь — спочатку із спеціального алюмінієвого профілю зварюється каркас, а потім він обшивається (теж із застосуванням зварювання) алюмінієм — бо судно ж має бути легким. А те, що далі, описано вище. Загалом на підприємстві працює 40 чоловік, з яких 25 робітників. Заведено правило — майже кожного дня фотографується те, як просунулось будівництво, й через інтернет ці світлини передаються у Францію. До речі, кожна з яхт виготовляється за індивідуальним замовленням, тобто це штучна авторська робота, а не конвеєр. На основі дизайнерського проекту, розробленого архітектором, житомирські інженери виконують робочі креслення певних частин, пристосовуючись до вимог майбутнього власника вже в конкретних деталях.

Спитаєте, як яхти потрапляють з Житомира до моря? Це цілий процес — на спеціальних автомобільних платформах і в супроводі ескорту ДАІ судна везуть до Миколаєва, а потім —до Очакова. До речі, з гордістю розповіли працівники житомирського підприємства, коли в ті краї прибуло перше їх дітище, то місцеві суднобудівники від здивування широко розкрили очі: як це у Житомирі, де морем не пахне, з’явились корабели? Перед спуском на воду на яхту встановлюють кіль. Морем вона своїм ходом іде до Марселя, у Франції проходить випробування. Там же оформлюються відповідні документи, і... щасливий власник може піднімати вітрила. Зрозуміло, що той, хто замовляє такі яхти, а вартість їх оцінюється в суми близько 1 мільйона євро, повинен мати чималі статки. Але суворо виконується принцип — імена клієнтів не розголошуються. Щоправда, доводилось чути, що цими красунями можуть зацікавитись в Об’єднаних Арабських Еміратах.

...Корабели з Житомира — звучить класно, чи не так? І дуже хочеться сподіватися, що це всерйоз і надовго.