До президентства — через Єврокомісію

Єврокомісар із бюджетної політики Даля Грібаускайте перемогла на президентських виборах у Литві, ставши таким чином першою жінкою на посаді глави литовської держави. За неї проголосувало 69% виборців. Явка на виборах становила 51,7%. Це другий випадок в історії Литви, коли президента країни було обрано вже в першому турі голосування (1993 року перемогу в першому турі отримав Альгірдас Бразаускас). Найближчий суперник єврокомісар лідер Соціал-демократичної партії Литви, член сейму Альгірдас Буткявічюс набрав 11,9% голосів.

«Я вдячна за надану мені довіру», — заявила Даля Грібаускайте після того, як були оголошені попередні результати недільних виборів. Вона також назвала своє обрання на посаді президента Литви очищенням країни, а громадяни, за її словами, вперше повірили в себе, незважаючи на лавину брехні та наклепу. Політик сказала, що на початку терміну її мішенню стануть п’ять міністрів уряду Андрюса Кубілюса — міністри фінансів, соціального захисту, економіки, охорони здоров’я й енергетики. «Перед перерозподілом уряду я повинна буду дати чіткі відповіді з датами та строками. Це буде моя умова при перепризначення того чи іншого міністра», — зауважила Даля Грібаускайте. На прес-конференції вона також заявила, що Литва реально зможе ввести євро в 2012—2015 рр. Нагадаємо, що Литва планувала ввести євро 2007 року, але тоді надія країни зазнала поразки через високу інфляцію.

Президент Литви Валдас Адамкус після опівночі подзвонив новообраному президенту Далі Грібаускайте і привітав її з перемогою. Глава держави побажав Д.Грібаускайте успіхів на новій посаді, повідомляє прес-служба президента. «Я дуже задоволений, що люди Литви виявили тверду політичну волю і в першому турі обрали нового президента Литовської Республіки», — сказав глава держави.

Почесна голова Спілки селян-народників Литви Казимира Прунскене, яка програла президентські вибори, набравши 3,86% голосів, заявила, що вона радо спостерігає, що Литва подолала бар’єр патріархального мислення. У той же час вона висловила стурбованість тим, що Д.Грібаускайте демонструє підтримку реформ нинішнього уряду. «Стратегія уряду Андрюса Кубілюса плюс підтримка нового президента можуть посилити кризу», — сказала К. Прунскене.

Потрібно зазначити, що вибори президента пройшли під знаком зростаючої стурбованості громадян у зв’язку з важким економічним становищем у прибалтійській державі. Разом із тим усі опитування свідчили, що явним лідером на цих перегонах є Єврокомісар із бюджетної політики Даля Грібаускайте.

Чому литовці обрали президентом саме жінку? Якими моральними якостями треба володіти, щоб бути обраним главою литовської держави? Чому маючи рівні стартові можливості, Литва домоглася членства в НАТО та ЄС, а Україна — ні? Наскільки успіх інтеграції залежить від ролі політичного керівництва? Про це читайте в коментарі головного редактора відділу литовських новин агентства BNS Артураса РАДЧАСА.

— Даля Грібаускайте раніше працювала в уряді, зокрема, міністерстві іноземних справ, міністерстві фінансів. Навіть будучи членом Європейської комісії, вона дуже часто приїздила до Литви та тут коментувала все, що тут відбувається. Тому не можна, напевно, було б говорити, що вона є сторонньою людиною в литовській політиці.

На мою думку, напевно, мало значення те, що в Литві ще не було жінки лідера. І може бути виборці трошки втомилися від чоловіків і вирішили спробувати віддати владу жінці. Це могло мати значення, але не найголовніше.

Я гадаю, при обранні її на посаду президента мали значення деякі речі. По-перше, за Грібаускайте не тягнуться жодні скандали або підозри. Ні за той час, коли вона працювала в уряді Литви, ні після. І те, що вона була п’ять років у Брюсселі, також зіграло позитивну роль. Людям весь час здається, що ті, хто знаходиться далі від Литви, буцімто краще.

Якщо говорити про моральні речі, багато литовських політиків мають за собою одні або інші гріхи. І люди це пам’ятають. За 19 років перебування в зоні активної литовської політики кожний із них мав багато гріхів, на відміну від Грібаускайте.

У нинішніх умовах економічного спаду, люди дивилися на Грібаускайте як на можливість вийти з кризи. Якщо порівнювати з іншими кандидатами, то її компетенція в економіці та фінансах — найкраща. Це також могло зіграти свою роль.

Крім того, не останню роль зіграло те, що манера дебатів, дискусій у Грібаускайте була трохи іншою. Вона досить різко висловлювалася під час виборчої кампанії. У той час, як інші кандидати говорили більш дипломатично. Ця відвертість і сміливість була позитивно сприйнята людьми.

Я не перебільшував би значення фактора особистості в плані досягнення цілей в інтеграції країни в європейські й євроатлантичні структури. Я думаю, навіть якби в нас президентом не був Валдас Адамкус, ми, напевно, все ж таки були б у Європейському Союзі й НАТО. А якщо говорити про Україну, то тут, на мою думку, вирішує не лідер, а величина. Як ми знаємо, підштовхнути велику вагу трошки важче, ніж маленьку. Я б саме з цим пов’язував успіх або не успіх інтеграції.

Зрозуміло, моральні якості лідерів і згуртованість еліти важливі для досягнення зовнішньополітичних цілей, зокрема, вступу до НАТО та ЄС. Але ми повинні говорити про історію. Я думаю, що в Литві традиція демократії та демократичної політики все ж таки трошки довша, ніж у Україні. І те, що Литва мала свою незалежність і державу до радянської окупації, також мало своє значення. Та стара традиція трошки перенеслася в наші часи. І звичайно, коли країна менша, то й інтересів менше, і згуртувати її трохи легше, ніж таку велику країну, як Україна.

Складно говорити про те, що відбувається у внутрішньополітичному житті України. Я іноді навіть не розумію, хто у вас у правлячій коаліції, хто в опозиції. Це все майже кожного тижня змінюється. Я вважаю, що у вас немає лідера, який міг би з’єднати всі сили та повести за собою, як свого часу це зробив у Литві пан Вітаутас Ландсбергіс, якому всі вірили й за яким йшли.

За президентства Адамкуса було легше. Тому що, коли він прийшов, країна вже була в руслі та рухалася в потрібну сторону. Адамкус, можливо, і допоміг, але він не міг збити з шляху. А ось, по-моєму, в Україні немає ще цих рейок, на які можна поставити поїзд, щоб він котився в потрібну сторону.

ДОВIДКА «Дня»

Даля Грібаускайте народилася 1956 року. Закінчивши Ленінградський університет імені Жданова за спеціальністю економіст, вона стажувалася за спеціальною програмою в Джорджтаунському університеті в США. 1988 року в Москві захистила кандидатську дисертацію. У 90-х роках працювала в системі МЗС, активно брала участь у переговорах з ЄС, зокрема, керувала делегацією на переговорах про укладення договору про вільну торгівлю, протягом 1996—1999 років працювала в литовському посольстві в США, в 2000—2001 роках була віце-міністром закордонних справ. У 1999—2000 і 2001—2004 роках — віце-міністр фінансів, аж до призначення єврокомісаром із бюджету та фінансового програмування. Володіє російською, польською, англійською та французькою мовами. Незаміжня.