ЩОДЕННИК

25 лютого

Очі людини — складна оптична система. Очі — чудо природи, дзеркало душі. Очі — це частина мозку, яка виступає назовні. Ми часто говоримо: «Подивися мені в очі» (як замінник «скажи правду»); ми «читаємо» по очах (коли давно знаємо одне одного). Життєвий досвід «дарує» нам цікаве застереження: «У страху очі завеликі» (перебільшення небезпеки). Дієвим є заклик: «Борітеся — поборете!». Він реалізується людьми сильної волі. Чимало спостережень і за кольором очей. Зокрема, Ж. Бюффон писав: «Черные глаза имеют больше выразительности и больше живости: зато у голубых глаз больше кротости и нежности». Замилування викликають пісні, романси, вірші, в яких оспівують очі. Пригадайте: «Чорнії брови, карії очі...», «Ой, ви, очі волошкові...», романси «Очи черные, очи жгучие...», «Что ж ты опустила глаза? Разве я неправду сказал?..», «Очі, як дві зорі...» та ін.

У розпачі кажемо: «бачили очі, що купували», «хоч позичай очей у Сірка». Герой книги Володимира Арсеньєва «Дерсу Узала» щодо деяких мисливців спостеріг: «Глаза есть, а смотри нет». А Козьма Прутков закликав: «Зри в корень». Недарма кажуть: «Після дощу один бачить калюжу, а інший — зірки, які в ній відбиваються». Багатьом із нас відомо, що за радужкою оболонки очей окулісти (спеціалісти цього профілю) визначають діагноз. Бережіть очі! Бережіть зір!