Заспокійливі – замість лікування: як бар'єри у медицині впливають на жінок

Напередодні Міжнародного жіночого дня – дня боротьби за права жінок – 6 березня в Медіацентрі “Україна” відбувся пресбрифінг, присвячений доступу жінок до якісних медичних послуг та викликам, з якими вони стикаються. Експерти обговорили вплив війни на ВІЛ-позитивних жінок та на інші вразливі групи, соціально-економічні бар’єри у сфері охорони здоров’я та ґендерну нерівність у наданні медичних послуг.

Серед учасників заходу – голова представництва Фундації АнтиСНІД-США в Україні Ярослава Лопатіна, голова правління БО “Позитивні жінки” Олена Стрижак та виконавча директорка БФ “Європейська коаліція боротьби з туберкульозом” Юлія Каланча. У ході події також презентували результати досліджень, що висвітлюють ключові бар’єри в доступі жінок до лікування та пропонують шляхи їх подолання.

 Війна та доступ ВІЛ-позитивних жінок до медичних послуг

Згідно з результатами дослідження БО “Позитивні жінки” – “Вплив війни на жінок, які живуть з ВІЛ”, повномасштабне вторгнення загострило проблему доступу ВІЛ-позитивних жінок до лікування та профілактики захворювання.

 Так, 36% ВІЛ-позитивних жінок відзначили погіршення здоров'я через війну, 69% змушені ставити базові потреби вище за власне лікування, а 53% зізналися, що не мають сил просити про допомогу. До того ж, руйнування медичних закладів (понад 1 449 об’єктів) призвело до скорочення доступу до життєво необхідних послуг: 16% респонденток не могли отримати антиретровірусну терапію, 18% не отримували регулярні гінекологічні послуги, а 12% жінок, зокрема й з туберкульозом, не змогли  пройти планові обстеження через високу вартість послуг або їх відсутність, транспортні бар'єри.

"Жінки часто стикаються з невидимими бар'єрами в медичних закладах, особливо коли йдеться про ВІЛ-позитивний статус. Війна лише посилила ці проблеми: стигма, дискримінація, фінансові та транспортні труднощі змушують жінок відмовлятися від лікування. Однак, навіть у таких умовах ми продовжуємо працювати, щоб змінити ситуацію. Ми об'єднуємо зусилля з Міністерством охорони здоров’я та міжнародними партнерами, щоб подолати ці виклики та змінити підхід до медичного обслуговування, зробивши його більш чутливим до потреб жінок і загалом людиноцентричним”, – наголосила голова Правління БО “Позитивні жінки” Олена Стрижак.

Ґендерна нерівність у медицині та вплив на жінок

 Окрім загальних викликів війни, експерти звернули увагу на системну ґендерну нерівність у сфері охорони здоров'я. За словами Ярослави Лопатіної, голови представництва Фундації АнтиСНІД-США в Україні – попри офіційні декларації рівності, жінки в Україні все ще стикаються з обмеженим доступом до медичних послуг. Система охорони здоров’я не враховує ґендерних особливостей, а нормативно-правові акти не відповідають потребам жінок, зокрема з уразливих груп.

 “Жінки частіше стикаються зі знеціненням симптомів, стигматизацією та дискримінацією, особливо якщо мають ВІЛ чи туберкульоз. Ми вивчили багато міжнародних досліджень, щоб зрозуміти, чи існує якась різниця у наданні медичних послуг жінкам порівняно з чоловіками. І, на жаль, така різниця існує. Наприклад, щодо лікування болю: якщо зі скаргою звертається жінка – найчастіше їй призначаються заспокійливі, а коли звертається чоловік – йому призначається лікування. Навіть тут працюють ґендерні стереотипи, що жінка може перебільшувати значення своїх симптомів. Ми повинні долати цю ґендерну нерівність і починати цей шлях із самого початку – з виховання молодого покоління, – підсумувала Лопатіна.

Ґендерний підхід у лікуванні туберкульозу

Окрему увагу на пресбрифінгу приділили необхідності ґендерно чутливого підходу до лікування туберкульозу. Дослідження БФ “Європейська коаліція боротьби з туберкульозом” показало, що попри наявність у національних стандартах рекомендацій щодо гендерно чутливих консультацій, на практиці це поки не реалізується.

“Наше дослідження показало, що для більшості медичних працівників поняття ґендерно чутливих консультацій залишається досі новим й не до кінця зрозумілим. Вони не мають достатніх знань та практичних навичок для реалізації таких підходів у роботі. Один із ключових висновків нашого дослідження – це необхідність інтеграції навчальних курсів із ґендерної рівності в освітні програми для медичних працівників, не фрагментовані тренінги, а системна підготовка, яка формуватиме стійке розуміння ґендерно чутливих підходів у сфері охорони здоров’я. Без цього неможливо забезпечити рівний доступ до медичних послуг і ефективно боротися з туберкульозом”, – зазначила виконавча директорка БФ “Європейська коаліція боротьби з туберкульозом” Юлія Каланча.

Пресбрифінг став важливою платформою для обговорення шляхів подолання бар’єрів у доступі жінок до медичних послуг. Експерти наголосили на необхідності інтеграції ґендерної рівності в медичну освіту, впровадженні гендерно чутливих підходів у надання медичних послуг, а також на важливості забезпечення рівного доступу до лікування вчасно та безперешкодно.