Куди кінь із копитом

Результатом московських позачергових самітів Організації Договору колективної безпеки(ОДКБ) та Євразійського економічного співтовариства (ЄврАзЕС) стало перетворення першої на військово-політичний блок і створення колективних сил оперативного реагування (КСОР). А ЄврАзЕС створив спеціальний антикризовий фонд. До складу цих організацій входять Вірменія, Киргизія, Казахстан, Білорусь, Узбекистан і Таджикистан.

Президент Росії Дмитро Медведєв так і випромінював радість усіма кольорами спектру. «КСОР будуть добре оснащені й діятимуть не гірше, ніж сили Північноатлантичного альянсу... Ми створимо повноцінні, добре навчені Колективні сили, які працюватимуть і у звичайній ситуації». Нарешті здійснилася мрія кремлівських керівників — Росія має власний блок і фонд. Щось на кшталт НАТО й МВФ. Два в одному. А то вже 20 років у Європі один блок, а Росія, яка встає з колін, хоч ніяк не розпрямиться, нічого такого не мала.

Президенти домовилися, що сили оперативного реагування будуть розміщені на постійній основі на території країн-учасниць ОДКБ. Від Росії у складі сил колективного реагування будуть представлені 98-ма гвардійська повітрянодесантна дивізія та 31-ша гвардійська десантна бригада ВДВ. Казахстан запропонував доповнити їх також загонами МНС і МВС із тим, щоб була можливість у оперативному режимі висилати загони рятівників, наприклад, до зон лиха. Учасники наради знову затвердили на новий п’ятирічний термін генерального секретаря ОДКБ Миколу Бордюжу в зв’язку із закінченням терміну його повноважень.

Вельми задоволені учасники зустрічі й вирішенням фінансових питань. Президент Киргизії отримав пакет угод про отримання кредитно-фінансової допомоги й інвестицій із Росії на загальну суму понад 2 млрд.дол. Зі свого боку він зробив Москві подарунок у вигляді рішення про закриття американської військово-повітряної бази «Манас» в аеропорту Бішкека. Трохи раніше черговий транш у 1 млрд.дол. отримав Мінськ. До того ж, Олександр Лукашенко вступив на посаду голови ЄврАзЕС. Хоча, на його думку, російські ЗМІ не приділили історичній події достатньої уваги, показавши сюжети про це лише після обговорення перипетій переходу нападаючого петербурзького «Зеніту» до лондонського «Арсеналу».

Президент Таджикистану Емомалі Рахмон приїхав до Москви в останню мить. Нота про те, що на зустрічі його не буде, була відкликана, і він приєднався до колег. Очевидно, що його демарші в зв’язку з висловлюванням Дмитра Медведєва під час візиту до Ташкента все ж таки були дієвими. Таджицького лідера в російській столиці чекають у квітні, а наприкінці року він здійснить державний візит. До цього часу повинні бути підготовлені рішення в області двосторонніх відносин. Можливо, це стосується саме тих російських обіцянок, які були дані відносно участі в будівництві кількох ГЕС у Таджикистані, а також Рогунської ГЕС, через яку, власне, й розгорівся міждержавний скандал.

Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв також отримав свою частку вдячності. До створюваного антикризового фонду об’ємом 10 млрд.дол. 7,5 млрд.дол. внесе Росія, мільярд — Казахстан, інші 1,5 млрд.дол. повинні внести Білорусь, Киргизія й Таджикистан. Коли це буде, не уточнили. Схоже, що не дуже скоро.

У цій доволі благосній військово-фінансовій ідилії, втім, уже помітні істотні відмінності між учасниками. Президент Узбекистану висловився проти пропозиції Нурсултана Назарбаєва включити до КСОР також сили МНС, МВС і спецслужб. Особлива думка Ташкента була врахована. Хоча база у Манасі буде закрита, та коли це станеться — не зовсім зрозуміло. Принаймні це рішення має затвердити киргизький парламент. Ще не зрозуміло, що Бішкеку запропонують американці, торг не закінчений, а вступив у нову фазу.

Не менші проблеми і з Душанбе. У Таджикистані знаходиться 201-ша російська військова база — найбільший військовий об’єкт Росії за кордоном і, як неодноразово заявляли у Москві, найважливіший. Зараз там перебуває близько семи тисяч осіб, близько 100 танків, близько 300 бронемашин різних типів, артилерійські системи та зенітно-ракетні комплекси. За цю базу було обіцяно 2 млрд.дол., проте вони так і не надійшли. Інший військовий об’єкт — оптико-електронний вузол «Окно», передано у власність Росії в обмін на списання боргу в розмірі 242 млн.дол. Питання про зміну умов розміщення російського військового об’єкта, на думку експертів, зараз може бути підняте знову. В Душанбе доволі відверто дали зрозуміти, що можуть запропонувати американцям розмістити свої бази в Таджикистані замість киргизьких. Тут має бути торг значно вищий, ніж із Бішкеком. Пройти тонко натягнутою струною складних протиріч між Ташкентом і Душанбе Москві буде дуже складно. При цьому слід урахувати, що дуже швидко наростають проблеми між Киргизією та Узбекистаном, які мають схожий водно-політичний характер.

Якщо відкинути звичну риторику про сили добре озброєних і підготовлених, то призначення їх не дуже зрозуміле. Де і як вони можуть бути використані? Незважаючи на посмішки перед телекамерами країни, ОДКБ мають різні політичні й економічні прагнення. Казахстан, наприклад, у конфлікті Азербайджану й Вірменії підтримує першого й навряд чи пошле своїх військовослужбовців розбороняти сторони в Нагірному Карабаху. Дуже складно уявити, щоб вірменські та білоруські солдати воювали в Центральній Азії з ісламістами або талібами. Говорити про протистояння з НАТО взагалі абсурдно, оскільки ніхто в ОДКБ, в тому числі й Росія, з блоком у конфлікти не входитиме. Немає для цього ні сил, ні можливостей.

І, нарешті, суто технічний, однак дуже важливий аспект. Сили КСОР знаходитимуться у місцях постійної дислокації. Достатньо мобільної і кількісно необхідної транспортної авіації не має жодна країна, за винятком Росії. Та й остання кампанія у Грузії показала, що для повноцінного розгортання російської армії знадобиться доволі тривалий час. Щоб розгорнути не такі вже й великі сили на Північному Кавказі, довелося провести так звані тривалі навчання типу «Кавказький рубіж». Тому оперативність КСОР залишається під великим питанням. Зате скільки розмов...

Можна припустити, що військова складова на цьому саміті була не більш, ніж інформаційною димовою завісою, покликана прикрити витіснення США з Центральної Азії. Схоже на набір очок перед серйозними переговорами Москви з Вашингтоном і консолідацією ресурсу для більш повноцінного обміну. До цього треба додати антиамериканізм, що затуманює очі й голови у Кремлі. Адже доволі ефемерний виграш зараз може виявитися стратегічним програшем.

По-перше, економічна криза, яка все поглиблюється, істотно звужує фінансові можливості Росії. Це поки що гроші є, а чи будуть вони за півроку — загадка. Можна з упевненістю сказати, що цими кредитами справа не обмежитися. Малоймовірно, що киргизька або таджицька економіки почнуть найближчим часом показувати дива зростання. За свою лояльність у центральноазіатських столицях вимагатимуть плати, й усе більшої. Тож іще на буксирі треба тягнути Білорусь і Вірменію. Остання вже відкрито висловлює невдоволення, що їй поки що нічого не перепало. Адже під час газового конфлікту з Україною президент Вірменії з’явився в Москві й був єдиним на так званій конференції у своєму ранзі. Вдячності поки що він не відчув.

По-друге, американці в Афганістані затуляють Росію від талібів та ісламістів. Якщо вони звідти підуть, то Москві доведеться самій захищати своїх союзників, а це зовсім не Чечня і Дагестан. До того ж, присутність військових США в регіоні балансує китайське проникнення, що все посилюється. А якщо у Вашингтоні вирішать за пропозицією Збігнєва Бжезинського й Генрі Кіссінджера віддати регіон Китаю, то Москві зовсім погано буде, й жодні бази в Киргизії й Таджикистані їй не допоможуть. Вона буде дуже швидко витіснена з регіону. Радше слід не заважати американцям, а допомагати їм і максимально затримувати їх у Афганістані.

А поки що російська рептильна преса в антиамериканському ражі описує «нашу відповідь НАТО». Згадується Еллочка Людоїдка з безсмертного твору Ільфа й Петрова. Тій жити не давала своїми хутрами та коштовностями дочка американського мільярдера Вандербільда. Еллочка боролася з нею собачою шкурою, яка зображала хохулю, та заячим хутром, що замінило шиншиловий палантин. Результат цього змагання відомий.