ЩОДЕННИК

27 листопада

Сніг «розбудив» сонний Київ, що звик уже до калюж, мокрого листя та набридливої мжички. Вулиці стали передноворічно-святковими, а мирне населення студентських гуртожитків університету ім. Т. Г. Шевченка оголосило воєнний стан і влаштувало «сніговий бій». Дітвора переможно дістала санчата, які вірно чекали на балконах, і гірки для з’їжджання тепер нагадують Московський міст у час пік — просто-таки «жива черга». Мінуси. Вулиці перетворились на ковзанку. Як наслідок, «поїхали» каблуки моїх новесеньких зимових чобіток, а сестра «прикрасилась» новим гіпсом на лівій руці — впала. Спускаючись східцями в метро, я була схожа на метелика: «пролетіла» метрів два й загальмувала перед носом у тітоньки, яка продавала квіти. Обійшлася легким переляком. А сьогодні прокинулась і дивилась з вікна, як дощ «з’їдає» рештки розкоші. Осінь не збирається здавати позиції, а душа сумує за зимовою казкою.