Запитання для Генпрокуратури

У відносинах Криму і Києва виникла чергова проблема. Як повідомив заступник голови Ради міністрів автономії Микола Колісниченко, Ялтинський гірничо-лісовий природний заповідник вивели з підпорядкування Республіканського комітету з лісового і мисливського господарства АРК і перепідпорядкували Державному комітету з питань лісового господарства України навіть не спитавши згоди Криму з цього питання. За словами Миколи Колісниченка, протягом останнього місяця до Криму двічі приїжджала комісія з Держкомлісу України з метою перевірки «існуючих недоліків» у сфері лісового господарства та їхнього усунення. Після чого прибули керівники з Києва з наказом про зміну керівника Ялтинського гірничо-лісового природного заповідника Володимира Капітонова, мотивуючи цю ухвалу тим, «що він погано працює». Крім того, за словами Миколи Колісниченка, готується наказ про звільнення ще декількох осіб, іншим керівникам оголошено догани. Крім того, наказом № 250 Ялтинський заповідник, який розташовано на головній гряді Кримських гір і який займає площу 14,5 тисячі га унікальної землі, з підпорядкування Криму передано в підпорядкування Державному комітету лісового господарства України. Його прибуток становить приблизно один мільйон гривень на рік.

БОРОТЬБА ЗА ЗАПОВІДНИК ЧИ ЗА ЗЕМЛЮ?

Керівництво Держкомлісу України призначило виконуючого обов’язки директора Ялтинського заповідника киянку Наталю Копил, що до цього працювала юристом у одній із київських фірм, яка спеціалізується на земельних питаннях, а багато років тому жила в Керчі.

Голова Республіканського комітету з питань лісового і мисливського господарства Криму Ігор Кацай заявив, що Держкомітет лісового господарства країни навмисно перешкоджає посадці на місці горілого лісу в Ялтинському заповіднику нових насаджень. «Штучно створюється депресивна ситуація, щоб звинуватити Крим, що він нічого не робить», — вважає керівник Рескомлісу Криму. За його словами, ситуація в Ялтинському заповіднику була «керована», поки її не почали «розхитувати з Києва». Він додав, що з вини Києва до цього часу межі Ялтинського гірничо-лісового природного заповідника не визначено й не винесені в натуру. Заповідна територія становить 14,5 тисячі га Південного берега Криму.

Як зазначає Ігор Кацай, окрім бюрократичного, ця історія має й політичний підтекст. 27 липня 2008 року Кабінет Міністрів України призначив главою Держкомлісу лідера житомирських комуністів і депутата Верховної Ради Миколу Тимошенка. Відразу після його призначення народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесниченко заявив про те, що прем’єр-міністр Юлія Тимошенко пообіцяла віддати комуністам Харківський «Турбоатом», два ремонтних заводи газотурбінних двигунів, «Зорямашинопроект», а також Держкомлісгосп України за те, щоб вони не голосували за відставку Кабміну.

Перепідпорядкування Ялтинського гірничо-лісового природного заповідника Державному комітету з лісового господарства України матиме негативні наслідки для автономії, — вважає Микола Колісниченко. Зокрема, перепідпорядкування заповідника позбавляє виконавчу владу автономії можливості контролю над його діяльністю. Наприклад, у разі пожежі на території заповідника влада АРК не зможе оперативно відреагувати і вжити заходів для ліквідації наслідків. «Ми категорично не згодні з поведінкою керівництва Державного комітету з лісового господарства України», — говорить він. А Рескомліс збирається оскаржити в суді обидва накази, оскільки порушене положення про Ялтинський гірничо-лісовий природний заповідник, у функції Держкомлісгоспу управління заповідниками не входить, а профільним відомством є Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

ПРОКУРАТУРУ ПРОСЯТЬ РОЗІБРАТИСЯ

У той же час керівництво Верховної Ради Криму збирається оскаржити передачу управління Ялтинським заповідником. Розібратися в законності цієї ухвали влади прохають прокуратуру Криму. Річ ще й у тому, що перепідпорядкування заповідника Києву зриває плани реконструкції кримського курорту. Раніше кримська влада розглядала плани з розміщення на 12 гектарах Ялтинського заповідника — на горі Ай-Петрі, гірськолижного курорту. Для цього на червневій сесії кримська ВР змінила межі селища Охотниче на Ай-Петрінській яйлі. За словами Анатолія Гриценка, після скорочення меж селища на землях, які звільнилися, з’явиться новий рекреаційний об’єкт.

«26 гектарів залишимо, а 12 гектарів — під інвестиційний проект гірськолижного курорту», — говорив він. Верховна Рада вже мала намір на будівництво гірськолижного курорту оголосити інвестиційний конкурс. Перетворити Ай-Петринську яйлу на «кримські Альпи» планувала і влада Ялти. Активним лобістом створення зимового курорту виступає секретар Ялтинської міськради Олексій Боярчук. Під його особистим патронатом на Ай-Петрі в лютому 2007 року пройшли масштабні народні гуляння, які мали залучити інвесторів. За заявами самого Боярчука, «вже є ті, хто бажає вкласти гроші», а заповідний статус плато не стане перешкодою для розвитку гірськолижного курорту.

У перепідпорядкуванні заповідника Києву Крим бачить і реальну загрозу його існуванню. Ігор Кацай заявив, що Мінприроди України спеціально гальмує видачу узгодження на розробку і засадження новими деревами колишнього горілого лісу в Ялтинському гірничо-лісовому природному заповіднику. «Минулого року ми почали готувати документи з розробки горілого лісу і посадки нового лісу, — говорить Ігор Кацай. — До 1 жовтня ми були зобов’язані розробити 237 гектарів, щоб почати посадку нового лісу».

За словами глави Рескомлісу, узгодження на розробку 82 гектарів випаленого лісу було отримане за колишнього міністра охорони навколишнього природного середовища Василя Джарти. Нове керівництво Мінприроди «цілеспрямовано затягло процедуру». Документи на решту 155 гектарів перебувають понад півроку в Мінприроди України.

У жовтні минулого року на колегії Держкомлісгоспу було прийнято ухвалу направити до Криму спеціальну техніку для роботи в гірській місцевості та вивозу згорілої деревини. Частина потрібної техніки прийшла з інших областей, але через відсутність дозволу на розробку її забрали. 7 тисяч кубів пошкодженого лісу лежить на лісосіках. «Штучно створюється депресивна ситуація, щоб потім звинуватити Крим у тому, що він нічого не робить», — заявляє Ігор Кацай.

«Я влітку, знаючи, що в нас не допрацьований горілий ліс, — розповідає Микола Колісниченко, — будучи в Києві з питань сільського господарства, спеціально зайшов до Держкомлісу і ми з першим заступником обговорювали цю проблему — ніяких питань не було. І раптом за місяць змінюється картина», — повідомив журналістам Микола Колісниченко. Він сказав, що не виключає можливе виведення знищених пожежею територій зі складу заповідника для подальшої забудови. Ігор Кацай говорить, що в зв’язку з перепідпорядкуванням Ялтинського заповідника Держкомлісу при вилученні земель узгодження з кримською владою не потрібне, а печатка адміністрації заповідника перебуває в розпорядженні призначеної в.о. директора Наталі Копил. Він додав, що підозрює — не даремно новим директором призначена не фахівець-лісівник, а юрист, яка спеціалізувалася на розв’язанні земельних питань. Своєю чергою, директор заповідника Володимир Капітонов вважає, що його звільнили з політичних мотивів...

Як розповідають фахівці, раніше експерти ринку нерухомості і так прогнозували поступове виведення земель Ялтинського гірничо-лісового природного заповідника під будівництво фешенебельних готелів і зон елітного відпочинку, оскільки гірська частина Південного берега з видом на море вільна від безсистемної забудови і нетрищ, які є в прибережній зоні. За прогнозами, вартість вілл еліт-класу в гірській частині становитиме від двох-трьох мільйонів доларів за котедж площею 200—300 м2. З іншого боку, Ялтинський гірничо-лісовий заповідник також планувалося перепрофілювати на Національний парк, площа якого повинна була становити 250 тисяч гектарів, включаючи плато Ай-Петрі. Територія парку повинна була ділитися на дві зони: зону абсолютної заповідності і зону рекреації. У той же час, кримські екологи вважають, що нинішні події призведуть до того, що подальша комерціалізація природоохоронної діяльності Ялтинського заповідника призведе до повного зникнення гірського Криму і Південного берега, як кліматичного курорту.