Наочний урок демократії
Сполучені Штати не втратили здатності підносити всьому світу уроки демократії. Причому незважаючи ні на фінансові потрясіння, ні на тривання двох воєн, які Америка веде в Іраку та Афганістані. Черговим таким уроком стали президентські вибори, які, з одного боку, продемонстрували істинну прихильність США до ідеалів демократії, а з іншого — підтвердили життєвість відомої у всьому світі тези про американську мрію.
Хто б міг подумати, навіть під час попередньої президентської кампанії, що наступним президентом США стане чорношкірий американець. Позавчора така мрія стала реальністю для афроамериканця Барака Обами, який рік тому замахнувся на цю посаду, не маючи підтримки Демократичної партії. Спочатку він у досить складній і тривалій боротьбі переміг сенатора Гілларі Клінтон на номінацію кандидата від Демократичної партії.
А 4 листопада Барак Обама отримав переконливу перемогу над сенатором-республіканцем, героєм війни у В’єтнамі Джоном Маккейном. Згідно з опитуваннями, за Обаму проголосувало 52% виборців, а Маккейна — 47%. У результаті Обама заручається підтримкою 349 виборців, а Маккейн — 163. На президентських виборах США перемагає кандидат, який набирає не менше 270 голосів виборців із 538.
Примітно, що голосування під час нинішніх президентських виборів продемонструвало «дорослішання» самих американців. Адже багато хто з спостерігачів непокоївся, що в ході виборів може спрацювати «ефект Бредлі» і перемога дістанеться не лідируючому чорношкірому кандидату, а білому американцю, як це бувало на місцевих виборах. 1982 року чорношкірий мер Лос-Анджелеса Том Бредлі балотувався на посаду губернатора Каліфорнії і несподівано програв своєму білому супернику, хоч усі опитування прогнозували йому перемогу з перевагою в шість відсотків. Але, як з’ясувалося, опитані виборці просто не хотіли демонструвати свою расову неприязнь.
Сам Барак Обама не сумнівався в американській демократії. «Якщо в когось ще й існували сумніви щодо істинності демократії у нашій країні, то сьогоднішня ніч, напевно, їх розвіє», — підкреслив він у своєму виступі. Подякувавши своїм соратникам, він визнав, що в майбутньому йому знадобиться їхня допомога. «Сьогоднішня перемога — це не та зміна, яку ми шукали. Це всього лише наданий нам шанс для того, щоб здійснити зміни в майбутньому», — заявив Обама.
Також потрібно віддати належне Джону Маккейну, який дізнавшись, що програє за результатами опитувань, привітав Барака Обаму з перемогою. «Я б хотів привітати його [Обаму] з тим, що він стане наступним президентом країни, яку ми обидва любимо», — зауважив він перед своїми прихильниками.
Зараз на Обаму сиплються привітання від світових лідерів. Для одних, зокрема, для президента Франції Ніколя Саркозі, «блискуча перемога (Обами. — Ред.) є нагородою за прагнення невпинно служити американському народу». Тим часом голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу вважає, що «нинішню кризу ми повинні перетворити в нові можливості. Нам потрібен новий курс у відносинах між Європою та США для нового світу».
Для багатьох інших лідерів, зокрема, прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, «перемога Обами є натхненням для нас. Те, що здавалося неможливим, стає можливим». Тим часом президент Росії Дмитро Медведєв висловив надію, що «нова американська адміністрація обере курс створення повноцінних відносин із Росією».
Барак Обама приступить до виконання своїх обов’язків після інавгурації 20 січня 2009 року. Але вже тепер у багатьох країнах почали вивчати феномен успіху афроамериканця, його методи збору пожертвувань, використання нових інформаційних технологій, інтернету.
КОМЕНТАР
Ганс-Юрген ГАЙМЗЬОТ, посол Німеччини в Україні:
— Я думаю, що обрання Обами — це добре для світу, для демократії. Це чітко демонструє демократичність Америки. Я вважаю, що Обама дуже розумна людина. Буде добре, якщо він буде таким же чудовим політиком, як і оратором, як це він продемонстрував під час виборчої кампанії. Добре, що він сказав про дух відповідальності й жертвування. Саме це нам усім потрібно тепер, під час світової фінансової кризи. Я дуже задоволений, що в США обрано саме Обаму.
Чи зможе він домогтися змін, про які він увесь час говорив? Мабуть, що він це зробить. Можливо, не все, що він хоче. Але він справді є людиною, яка може змінювати. Він обіцяв зміни — і якісь зміни будуть. Я впевнений, що все буде розвиватися у правильному напрямку. Ці вибори також важливі й для України. Вони демонструють, що цинізм не пройшов. Завжди можна змінювати щось у демократії, якщо це потрібно. Цей політик — без цинізму. І це те, що потрібно тут, в Україні.
Що стосується можливих змін ставлення США щодо євроатлантичних прагнень України, то і Маккейн, і Обама підтримують розвиток демократії в Україні. І це добре для України. Я знаю, що більшість німців задоволені результатами виборів у США. Більшість з них була за Обаму.
Що стосується надання Україні ПДЧ у зв’язку з обранням Обами, то зараз це питання не стоїть на порядку дня.
Крістер МІККЕЛССОН, посол Фінляндії в Україні:
— Дуже важливо, як сказав новообраний президент США Барак Обама, що люди сказали своє слово. Це справедливі результати виборів. Американський народ обрав свого лідера.
Що стосується значення результатів цих виборів, то важливо, що США і Європа працювали разом на проблемами, які стоять перед ними. Існує багато проблем, зокрема, зміни клімату, боротьба з тероризмом, які не можуть вирішити самостійно ні Європа, ні Америка, ні Китай, ні Росія. Нам потрібно співпрацювати.
А з точки зору Фінляндії, ми як член Європейського Союзу з оптимізмом дивимося на співпрацю з майбутньою американською адміністрацією.
ДОВIДКА «Дня»
Сенатор США від штату Іллінойс, член Демократичної партії Барак Хусейн Обама-молодший народився 4 серпня 1961 року в Гонолулу, столиці штату Гаваї. Батько Барак Хусейн Обама-старший приїхав до США з Кенії вивчати економіку. Матір — біла американка Стенлі Енн Данхем — вивчала антропологію. Батьки Барака розійшлися, коли йому було два роки. Батько відправився для продовження навчання в Гарвард, а потім поїхав назад до Кенії. Енн Данхем знову вийшла заміж — за студента індонезійця. 1976 року Обама переїхав до Індонезії, а 1980 — повернувся на Гаваї, де й закінчив приватну школу.
Після школи вступив до Західного коледжу Лос-Анджелеса, звідки перевівся в Колумбійський університет, який закінчив 1983 року; 1991 року закінчив школу права Гарвардського університету. Закінчивши навчання, він повернувся в Чикаго і дев’ять років працював в адвокатській компанії, що спеціалізувалася на захисті громадянських свобод. Паралельно викладав конституційне право на юридичному факультеті Чикагського університету.
1996 року Обама був обраний у сенат штату Іллінойс від Демократичної партії. 2004 року він виставив свою кандидатуру на виборах на місце, що звільнилося в сенаті Конгресу США, і зміг набрати 70% голосів. Став п’ятим в історії США чорношкірим сенатором.
У лютому 2007 року Обама оголосив свою президентську кампанію й був офіційно висунутий на Демократичному національному з’їзді 2008 року, разом із кандидатом на посаду віце-президента — сенатором від штату Делавер Джо Байденом.
2005 року журнал Time назвав Обаму серед найвпливовіших людей світу, британський журнал New Statement назвав його в числі десяти осіб, «здатних приголомшити світ».
Барак Обама — автор двох книжок: 1995 року він опублікував мемуари «Мрії від мого батька», а 2006 — книгу «Сміливість надії».
Із 1992 року Обама перебуває в шлюбі з Мішель Робінсон Обамою, практикуючим юристом. У них дві дочки — Маліа і Саша. Належить до общини Об’єднаної церкві Христа, до якої він приєднався будучи вже дорослим. За словами Обами, його головні захоплення — баскетбол і покер.
