Кредит для порятунку

Міжнародний валютний фонд (МВФ) готовий надати нашій державі кредит stand-by (оперативний кредит) терміном на 24 місяці для поліпшення економічної ситуації. Досягнута угода потребує ще візи Ради директорів МВФ, яка розгляне це питання після внесення необхідних змін в українське банківське законодавство. Нагадаємо, що останній раз Україна отримувала кошти від МВФ у вересні 2001 року за програмою розширеного фінансування EFF. У березні 2004 року МВФ затвердив для України річну програму співрпраці «випереджаюча stand-by», що передбачала можливість звертання за кредитом на суму біля $605 мільйонів у випадку погіршення платіжного балансу. Однак ці гроші так і не взяли. За даними Міністерства фінансів України, гарантований державою борг перед МВФ на 1 вересня 2008 року становив $247,911 млн.

Для отримання грошей уряду доведеться виконати цілий ряд умов. «Надання фінансової підтримки МВФ залежатиме від проведення низки заходів економічної політики, спрямованих на вирівнювання платіжного балансу в зв’язку зі зміною кон’юнктури на світових ринках, а також збалансування бюджету та запровадження комплексних заходів щодо підтримки банківського сектору України, включаючи прийняття законодавчих змін, що потрібно ухвалити найближчим часом українським парламентом», — деталізується у спільній заяві уряду та НБУ з цього приводу.

Отримавши кредит від МВФ, Україна може претендувати на прискорену співпрацю з іншими міжнародними фінансовими організаціями та на повернення довіри інвесторів. Цьому, за словами прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, сприятиме спрямування отриманих грошей на збільшення золотовалютних резервних запасів НБУ та на підтримку стабільності банківської системи.

Однак хоча попереднє «добро» від МВФ і отримане, але дотепер у країні немає жодного плану з подолання кризи. Відповідний законопроект народні обранці мали б допрацювати та розглянути в парламенті. Але ж, як то кажуть, поки що карта не лягла. Доки нардепи байдикують, Президент України Віктор Ющенко ввів у дію рішення РНБО від 20 жовтня 2008 року «Про невідкладні заходи з посилення фінансово-бюджетної дисципліни і мінімізації негативного впливу світової фінансової кризи на економіку України». Бездефіцитний бюджет, скорочення видатків на державний апарат — головні завдання для уряду. А от Нацбанку Президент порадив адміністративно обмежити максимальну ставку депозитів у банках, не дозволяти проводити дострокове погашення кредитних ліній, отриманих резидентами України у закордонних фінансових установах, а також збільшити норми резервування при видачі споживчих кредитів.

Тим часом, економісти по-різному поставилися до такої новини. «Ми рекомендуємо українській владі швидко вжити заходів, необхідних для відновлення довіри до ринку, — зазначив віце-президент Світового банку (регіон Європи та Середньої Азії) Шигео Катцу. — Фінансова підтримка МВФ допоможе Україні подолати наслідки подвійного удару, зумовленого зниженням цін на метал і фінансовими складнощами, спричиненими глобальною кризою. Світовий банк готовий зробити свій внесок у допомогу в захисті вразливих груп населення й фінансування капітальних інвестицій, необхідних для прискорення економічного відродження».

Інший представник банківського сектору, перший заступник голови правління ЗАТ «Дочірній банк Ощадбанку Росії» Владислав Кравець, позитивно оцінює виділення кредиту. «Залучення stand-by дуже важливо для збереження банківської системи, економічної незалежності країни. Ці засоби дозволять реалізувати антикризові заходи, виконати зобов’язання країни за зовнішніми позиками, а також підтримати економіку», — говорить банкір. При цьому він підкреслює необхідність погоджених дій усіх політичних сил, щоб попередні умови для залучення stand-by були виконані цього року.

Директор Інституту економіки і прогнозування НАН України Валерій Геєць вважає, що для подолання наслідків фінансової кризи держава повинна своїми гарантіями стимулювати процес стабілізації та кардинально збільшити інвестиції в економіку. А для цього можна скористатися кількома джерелами: позики міжнародних фінансових організацій та країн, які мають вільні гроші; розширення приватизації; виділення засобів безпосередньо з бюджету за рахунок його податкових надходжень.

Не поділяє такого оптимізму голова комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності Микола Азаров, який не бачить потреби приймати вимоги Міжнародного валютного фонду сьогодні. «Наш уряд під тиском МВФ діє з точністю до навпаки. Треба знижувати податки — він їх підвищує, треба пом’якшувати фіскальну політику там, де це можливо з погляду підвищення попиту на внутрішньому ринку, — він її посилює», — говорить Азаров. Він підкреслив, що, якби Національний банк провадив зваженішу й адекватнішу політику, а не спочатку зміцнював необґрунтовано курс гривні, а потім допускав його обвал, — то на ринку не було б таких проблем з підтримкою курсу.

Не схвалює залучення кредиту і президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло. Він говорить, що stand-by — це гарантія, за якою країна може й не брати грошей. МВФ просто дає їй гарантію, що у разі потреби Україна в оперативному порядку може отримати фінансову підтримку у визначених розмірах, заплативши при цьому певний відсоток (як правило, він високий, бо кредит оперативний). «Я ставлюся до цього негативно, бо stand-by означає, що ми повинні дотримуватися певних вимог, які поставить МВФ до нашої економічної політики. Ці вимоги можуть бути будь-які: стосуватися монетарної чи бюджетної політики, приватизації, мораторію на землю. І уряд повинен їх підписати. Ми фактично втрачаємо суверенітет у власній економічній політиці. І ще одне: якщо країна звертається за таким кредитом, то вона підписується під капітуляцією, погоджується з тим, що її фінансова та регуляторна система не спроможні досить ефективно керувати та забезпечити ефективну антикризову політику. Таке було, коли була нестабільна економіка у 1998 році, коли фінансова система була недобудована, коли була розбалансована банківська система. Тоді такі кроки можна було зрозуміти. Зараз же нас визнали як країну з ринковою економікою. І раптом ми кажемо, що, вибачайте, ми не такі, й давайте нам цей кредит. Це створює негативний імідж перед інвесторами», — говорить «Дню» Жаліло.