Підтвердження статусу
У першому матчі нового футбольного сезону, яким вже традиційно є поєдинок за Суперкубок України, донецький «Шахтар» додав цей трофей до здобутих у травні Кубка України і золотих нагород національного чемпіонату, підтвердивши тим самим свою нинішню перевагу над минулорічним чемпіоном — київським «Динамо».
Традиційно Суперкубок, попри свою назву, не вважається головним футбольним трофеєм. У сучасному футболі гра за цей приз є не стільки боротьбою за титул, скільки перевіркою готовності лауреатів минулого сезону до нового циклу футбольних змагань. Нинішній Суперкубок України був цікавий і тим, що за кілька годин до його проведення у Полтаві зібралися власники усіх клубів вищої ліги, аби обрати керівника Прем’єр-ліги, яка віднині проводитиме змагання за звання чемпіонів України замість Професійної футбольної ліги, яка тепер опікуватиметься лише нижчими футбольним лігами.
Як і очікувалось, ініціатори створення футбольної Прем’єр- ліги так і не визначилися з її керівником, залишивши виконувати ці обов’язки президента футбольного клубу «Харків» Віталія Данилова. Тож саме матч за Суперкубок мав стати першим змаганням під керівництвом нового вітчизняного футбольного органу.
Незмінні учасники усіх попередніх суперкубків — «Шахтар» та «Динамо» вийшли на поле по команді німецького арбітра Вольфганга Штарка, чим іще раз підтвердили хронічну недовіру наших футбольних клубів до наших же футбольних арбітрів. На жаль, іншого способу позбавити найбільш принципові матчі наших команд суддівських скандалів, можливо, поки що не існує.
У складі обох команд було лише по двоє новачків. У помаранчевих футболках «Шахтаря» вперше зіграли українці Євген Селезньов та Рустам Худжамов, які зайняли місця у центрі нападу та у воротах. Синьо-білу динамівську форму вперше приміряли бразильський захисник Бетао та хорватський універсал Огнєн Вукоєвич.
Якщо «шахтарі» у своїй грі, поставленій тренером Мірча Луческу, вже давно нічого принципово не змінюють, а лише добирають нових виконавців, то динамівці на чолі із Юрієм Сьоміним поки лише шукають ту гру, яка дозволить команді повернути провідні позиції на арені внутрішніх змагань і колишній престиж у змаганнях міжнародних.
Кияни з перших же хвилин надали перевагу швидкій і мобільній грі у центрі поля, яка позбавляла суперників простору для атак і змушувала помилятися. Досить швидко це принесло успіх — Артем Мілевський вправно обіграв свого опікуна і відкрив рахунок. Ще кілька слушних нагод забити м’яч динамівці змарнували. Коли ж зникла початкова фізична свіжість, далися взнаки краща зіграність і виконавська майстерність футболістів «Шахтаря». Гострою грою на флангах донеччани розхитували захист «Динамо» і врешті зрівняли рахунок зусиллями Дмитра Чигринського, який скористався передачею зі штрафного.
До останньої хвилини матчу точилася гостра боротьба, у якій віце-чемпіони і фіналісти Кубка минулого сезону не показали нічого такого, що б дозволило їм здобути ігрову перевагу. «Шахтар» виглядав більш упевнено та надійно. Це й дало команді психологічну перевагу під час виконання серії одинадцятиметрових, які визначили переможця після того, як основний час закінчився внічию 1:1. Донецькі гравці били без промаху і заслужено перемогли.
Якщо ж віддалитися від гарячих емоцій гри і подивитися на те, що відбулося, з позицій подальших перспектив двох провідних українських футбольних клубів, то позиції «Шахтаря» й тут поки що виглядають більш впевненими і надійними. Команда зберегла чемпіонський склад і чемпіонську гру, підсилившись низкою дуже перспективних футболістів. Це повинно забезпечити чемпіонам впевнений старт сезону, який, окрім стартових турів чемпіонату України, включає у себе кваліфікаційні матчі Ліги чемпіонів, перший з яких «шахтарі» зіграють менше ніж за місяць. Що стосується «Динамо», то, попри словесний оптимізм тренера Юрія Сьоміна, якісних змін у грі команди поки що не видно. І якщо у чемпіонаті України їхній рівень гри ще дозволяє сподіватися на місце серед лідерів, то пробиватися з такою грою до європейської еліти, а якщо це вдасться — не пасти задніх у Лізі чемпіонів буде дуже непросто. Принаймні у стартовій грі динамівці не показали нічого якісно нового і нічим, окрім самовідданості й бажання боротися до кінця, не відзначилися. Не видно у грі команди справжнього європейського класу. І це не може не тривожити прихильників найбільш популярної футбольної команди на пострадянському просторі.
Втішає хіба що те, що розіграний Суперкубок — лише увертюра до сезону. Учасники стартового двобою мають ще час для того, щоб зробити висновки і усунути недоліки у своїй грі. А треба це не лише для того, аби здобувати турнірні очки. Стадіон у Полтаві на грі за Суперкубок заповнився ледве не вперше за останні десять років. Зберегти і примножити число футбольних уболівальників — не менш важливе завдання і для «Шахтаря», і для «Динамо», ніж боротьба між собою за чемпіонський статус, який нині заслужено належить команді із Донецька.
