Цінові млини
Політика найближчими днями може мати досить сильний вплив на економіку. Остання, все ще чекаючи змін до бюджету, які треба було прийняти ще до кінця березня, перебуває ніби у підвішеному стані (внаслідок розбрату в політиці). Вчора уряд України, усупереч попереднім заявам, не розглядав змін до держбюджету-2008 через те, що вони не були погоджені з Секретаріатом Президента. Але й політична сфера цілковито не збалансована — ніхто не знає, чи є у країні правляча коаліція. Тому поки що абсолютно незрозуміло, як саме може стимулювати економічні процеси черговий раунд боротьби за владу.
Поки що Міжнародна рейтингова агенція Standard & Poor’s Ratings Services знизила довгострокові суверенні кредитні рейтинги України в іноземній і національній валютах. «Зниження відображає нездатність української влади провести політику адекватних заходів із протистояння інфляції в перегрітій українській економіці», — стверджує кредитний аналітик агентства Франк Гілл.
Тут можливі кілька варіантів. І при цьому, хоч як це парадоксально, найбільш щадний — це відсутність повноправного уряду і, як наслідок, зміненого бюджету. В цьому випадку короткостроковий вплив на економіку з боку політики буде зведено до мінімуму, й економічно активне населення, як уже неодноразово бувало, якось видряпається й витягне країну, її валовий внутрішній продукт на якусь прийнятну для подальшого життя висоту (приблизно 6—7%).
Більшість розсудливих експертів вважають не найкращим варіантом новий бюджет, переглянутий із тримісячним спізненням. Для його створення політики повинні, як кажуть, узятися за голову, припинити розбрат і суперечки. Це у нас навряд чи можливо. Скоріш за все, бюджет приймуть, але зроблено це буде, як завжди, похапцем, виходячи лише з бажання всидіти у відповідному кріслі або навіть піднятися у вище.
Щоправда, в Україні травень виявився чи здався у плані антиінфляційних дій вельми вдалим (із 3,1% інфляція у країні пригальмувала до 1,3%), а в червні ціни, згідно з прогнозами глави уряду, взагалі поповзуть назад (-0,7). Чи збудеться цей прогноз? Особливо зважаючи на останні політичні події? Принаймні доволі відповідальні аналітики, включаючи фахівців Нацбанку, налаштовані відносно уряду, а вірніше, — його методики боротьби з інфляцією, досить критично. Деякі з них навіть зазначають, що дії уряду з подолання інфляції недостатні й суперечать плану антиінфляційних заходів, підготованому спільно з Національним банком. Проблема знову ж у бюджеті, який уряд, не без підштовхування з боку Секретаріату Президента, збирається роздути за рахунок інфляційного прибутку, отриманого з громадян країни. Експерти стверджують, що в результаті інфляційна спіраль може вийти на новий виток.
Тим часом нова загроза вже у склянці з водою. Починають підніматися житлово-комунальні тарифи і, зокрема, на воду. У Донецькій і Луганській областях, де завжди були проблеми з водопостачанням, вони підскочили відповідно на 84% і в 1,2 разу. Прем’єр- міністр відразу ж закликає розбиратися з цим явищем прокуратуру. Адже саме тепер, коли внаслідок сезонного зниження цін дешевшають продукти, саме час зайнятися комунальними тарифами, аби не піднімати їх напередодні похолодання...
Антиінфляційна політика уряду також, на думку експертів, здатна викликати серйозні ризики. Так, перший заступник голови правління Укрсоцбанку Валентина Жуковська вважає великою проблемою короткостроковість цієї політики. На її думку, «вільної гривні зараз практично немає, кредитування відбувається переважно у валюті». При цьому, як зауважує Жуковська, провокується ще більший тиск на курс. «Але що буде, якщо зростання негативного сальдо торгового балансу, викликане тією ж ревальвацією, до кінця року спровокує зворотні, девальваційні процеси?» — питає експерт.
Реактивність уряду в придушенні інфляції не викликає захвату і в експерта Інституту вивчення Росії Олексія Блінова. На його думку, «більшість спроб штучно впливати на цінову ситуацію на продовольчих ринках у короткостроковій перспективі приречені на провал». А часом навіть дають «зворотний ефект: роздріб, що перебуває у приватних руках, досить нервово реагує на ініціативи урядів... обмежити торгову надбавку або зафіксувати ціни». В Україні, як вважає експерт, головним обмежувачем нарощування інфляції через зростання урядових витрат є політична ситуація: «кожна зі сторін хоче взяти на себе «відповідальність» за підвищення соціальних стандартів, тоді як інша блокує ці спроби (що яскраво демонструють перипетії з коректуванням Державного бюджету на 2008 рік)». «У середньостроковій перспективі, — зазначає Блінов, — зростання банківських відсоткових ставок змусить позичальників перекладати тягар збільшеної вартості кредитних ресурсів на ціну продукції. Таким чином, боротьба з інфляцією є одночасно «інвестицією» у вищий інфляційний фон у подальші періоди».
