Ціна вступу

«Дискусія щодо Світової організації торгівлі знову повертається на круги своя. Ми вже фактично ратифікували протокол про приєднання, але знову при цьому починаємо ставити запитання: навіщо це нам потрібно, куди ми вступили, що це дасть пересічному українцеві? Це суто український підхід: дайте мені щось у руки — й тоді я скажу, добре це чи погано», — обурюється директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.

Експерт зазначає, що такі настрої в період, коли Україна вже майже ратифікувала вступ до СОТ, є просто елементарним браком інформації, а то й лінощами зрозуміти всю суть питання... «Якщо говорити дуже просто, СОТ — це двадцять з чимось різноманітних угод, які регулюють різні аспекти торговельної політики. За ними стоять дві основні ідеї. Перша: якщо ми хочемо, щоб для нас не закривали ринки, ми повинні лібералізувати власний. Друга полягає у тому, що ми повинні забезпечити відповідний «національний режим» іноземним виробникам, адже світова торгівля — це принцип взаємності», — пояснює механізм дії СОТ Бураковський.

За його словами, вступ до СОТ у підсумку несе для України лише позитиви... «Буде відбуватися певне очищення української економіки від збанкрутілих компаній. Це надзвичайно важливо. Адже коли економіка починає адаптуватися до якихось нових умов, відбуваються структурні зрушення, тоді капітал та ресурси з одного сектору переходять в інший...» — стверджує він. До того ж, на думку експерта, якщо ми повністю виконуватимемо всі вимоги Світової організації торгівлі, якщо справді будемо вміти реалізовувати потенційні можливості, це може нам дати в середньостроковій перспективі від 2,5% до 3,5% приросту реального валового внутрішнього продукту. Вступ може відіграти й антиінфляційну роль на рівні 3,5 відсотку...

«Але якщо ми говоримо, що той виграє, а той — програє, то це не зовсім коректно. Економіка — цілісний організм. У цілому вона виграє, а якщо певні сектори не виграватимуть, то всі ресурси з них перейдуть в інші, й економіка все одно буде у виграші», — запевняє Бураковський.

Хоча «жертви СОТу» таки будуть... Так, найбільші втрати потенційно може понести рибне господарство. «За нашими підрахунками, воно може скоротитися десь на 40—42%. Сільське господарство — десь на 2,5%, виробництво продуктів харчування — до 20%... Але це не означає, що ми будемо голодними, без риби та сільського господарства», — говорить Бураковський.

А от з іншими вітчизняними ринками буде краще. Як запевнила заступник директора інституту з наукової роботи Вероніка Мовчан, українські металурги від вступу виграють чи не найбільше...

Проте головне, на думку експертів, не перелік «потенційних банкротів чи багатіїв», а реальна робота українців з реалізації своїх можливостей в умовах СОТ. Адже Світова організація торгівлі, за висловом Ігоря Бураковського, «не місце, де можна попросити гроші», тут треба працювати... «Я б порівняв СОТ зі світлофором. Це регулятор...» — вважає експерт. З огляду на це, дуже важливий справжній діалог бізнесу та влади, зауважує Бураковський.