Демократія — це коли б’ють по м’ячу, а не по суперникові

У листопаді 2011 року Україна прийме естафету головування в Комітеті міністрів — директивному органі Ради Європи. У нашій організації встановлено таку систему: країни за чергою, в порядку англійської абетки, заступають на пост голови. До України головувати в Комітеті міністрів буде Туреччина, а після неї — Сполучене Королівство. Таким чином, ми завжди точно знаємо, хто й коли очолить роботу Комітету міністрів. Якби ж то політичне життя було таким передбачуваним, як наша абеткова система!
Але, як ми всі знаємо, за умов демократії політика повна несподіваних зигзагів, а на долю енергійної української демократії за останні роки випало чимало викликів і сюрпризів. Верховна Рада України лише на початку цього місяця розпочала роботу після більш ніж місячної перерви в зв’язку з протестами опозиції проти наміченої урядом мети щодо інтеграції країни до НАТО.
Щоб вижити за умов таких злетів і падінь, украй важливо мати стабільну, узгоджену й міцну структуру принципів, які визначають становище в сфері демократії, прав людини і верховенства права — саме ці три напрямки є визначальними в діяльності Ради Європи.
Україна може по праву пишатися своїми досягненнями в справі побудови демократії відтоді, як 1995 року вона вступила в нашу організацію. Ось лишень один приклад: близько 140 парламентаріїв і 570 спостерігачів, які проводили у вересні минулого року спостереження за ходом парламентських виборів в Україні, зазначили, що вони пройшли відповідно до міжнародних зобов’язань і стандартів. Серед спостерігачів, які впевнилися в наявності відвертості та змагальності при проведенні цих виборів, були посланці Ради Європи.
Наступного року Україна прийме в себе Форум Ради Європи «За майбутнє демократії», який розгляне питання про те, як глобальні проблеми — економічні чи політичні — часом можуть викликати розчарування і байдужість щодо демократії на місцевому, регіональному та національному рівнях. Саме тому нам потрібно завжди пам’ятати, що демократія — це не лише вільні та справедливі вибори, які, безперечно, є її ключовим елементом, але й робота з організаціями та мережами громадянського суспільства, що забезпечує нашу взаємодію з широкими масами населення, починаючи від сприяння на передвиборному етапі до збереження досягнутого в період після проведення виборів.
Демократія — це щось більше, аніж вибори. Річ у тім, яким чином ми погоджуємося, — і головне, не погоджуємося — один з одним. Річ у культурі демократії, коли в змаганні ідей завжди б’ють по м’ячу, а не по супернику.
Сьогодні я буду з візитом в Україні як Генеральний секретар Ради Європи, і з радістю зустрінуся з прапороносцями славної помаранчевої революції — Президентом Віктором Ющенком і прем’єр-міністром Юлією Тимошенко. Я також зустрінуся з керівництвом Верховної Ради і головою Конституційного суду Андрієм Стрижаком. Крім того, я дуже чекаю на зустріч із представниками неурядових організацій, які працюють в Україні. Неурядові організації не лише сприяють розвиткові громадянського суспільства, вони виступають із цінною критикою та аналітичними напрацюваннями, які за умов демократії необхідні для захисту прав людини, проведення відкритої дискусії та забезпечення свободи зборів і об’єднань. Насправді, демократична стабільність може вкорінитися лише там, де вибори проводяться на правовій основі, що відповідає передовому досвіду і найвищим європейським стандартам. Це є запорукою того, що законодавчі органи, які формуються за їхніми підсумками, матимуть необхідну легітимність для просування глибоких, довгострокових, структурних реформ в інтересах більш стабільного політичного майбутнього України. А стабільність в Україні стане гарантією стабільності в усьому регіоні.
Тому Рада Європи продовжуватиме роботу з надання сприяння владі України в проведенні законодавчої та конституційної реформ. Величезний експертний потенціал, яким має в своєму розпорядженні Рада Європи в сфері діяльності ЗМІ, в галузі права і прав людини, а також функціонування судової системи, може виявитися корисним справі реформ.
Рада Європи не збирається проповідувати чи читати лекції. Ми тут для того, щоб допомогти. Тринадцять років тому Україна вирішила приєднатися до європейської родини націй, відданих принципам демократії, правам людини і верховенству закону. Ми тут для того, щоб допомогти Україні дотриматися виконати взяті на себе зобов’язання — не лише перед Радою Європи, але й перед її народом.