Біржовий проект

Держкомрезерв має намір створити товарну біржу європейського зразка, щоб впливати на цінову ситуацію, як і належить цьому відомству. Його керівник Михайло Поживанов став ініціатором цього задуму. Він пояснює, що за нинішньої системи закупівель у державні резерви комітету відводиться в основному роль пасивного гравця на ринку. Ситуація повинна змінитися на краще вже у травні 2008 року, коли на новій біржі заплановано розпочати торги.

Амбітне завдання — і такі ж короткі терміни для його виконання. Але у Держкомрезерву для цього є і законодавча база, яка дозволяє йому самостійно створювати державні підприємства, й розуміння важливості такого підрозділу для ефективної роботи комітету. Таким чином Держкомрезерв має непогані шанси створити свою альтернативу тендерним закупівлям, події навколо яких за останні два тижні породили нову хвилю непорозумінь у лавах політичних «однодумців».

До кінця березня «резервісти» мають намір спільно з двома парламентськими комітетами розробити нормативну документацію. Та Поживанов вже й тепер, здається, добре уявляє, чим буде займатися новостворюваний підрозділ. «Це буде товарно-продовольча біржа. Держкомрезерв закуповує великі об’єми дизельного палива і моторних мастил, тому вона буде ще з елементами нафтового ринку. Хоча з нашої номенклатури попередній уряд вивів вугілля, мазут і газ, однак для продажу ці продукти є», — говорить Поживанов, відповідаючи на запитання кореспондента «Дня» про структуру майбутнього біржового утворення. Якщо запропоноване реалізується, то на біржі працюватимуть як державні, так і приватні підприємці. Від використання біржового механізму посадовець сподівається отримати більше надходжень до державної казни.

Опитані «Днем» експерти вбачають у «біржовій ідеї» бажання обійти непрозорі тендерні процедури, однак дещо сумніваються у її ефективності. «Очевидно, якщо створиться така біржа, то це один із варіантів уникнути тендерів», — говорить президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко. Але виграє від неї тільки Держкомрезерв, який задовольнятиме власні потреби. Сьогодні країні потрібна біржа для хеджування ризиків, для здійснення торгівлі ф’ючерсами, вважає він, однак створювати її повинні всі учасники ринку. Говорячи про перспективи біржового проекту Держкомрезерву, президент УАК пояснює: «У світі дуже мало прикладів, коли державний проект подібного зразка мав перспективу. Були напівдержавні біржі у Франції, у Польщі, але потім вони все ж ставали недержавними...».

«У мене складається враження, що в Україні, коли говорять про біржовий ринок, не дуже чітко розуміють, що це таке, — сказав «Дню» керівник групи експертів асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир Лапа. — Біржа повинна повністю охоплювати ринок. А коли вона створюється під конкретну структуру, то ніколи не буде ліквідною і ніколи така біржа не даватиме загальнонаціональних котирувань».