«Коронація слова» — «Карнавалії»

У Колонній залі Київської мерії пройшов Другий маскарадний бал «Карнавалія». Його проведення ініціював Міжнародний благодійний фонд «Мистецька скарбниця», президентом якого є Тетяна Логуш. Упродовж кількох останніх років наполегливими стараннями подружжя Тетяни та Юрія Логушів відбулося багато цікавих акцій. Деякі з них стали щорічними, наприклад, Всеукраїнський конкурс романів, кіносценаріїв та п’єс «Коронація слова». Очевидно, пріоритетним напрямком їхньої діяльності залишається підтримка української книжки. Свідченням того є відкриття Книгарні видавців у столичному кнайп-клубі «Купідон», де представлена різножанрова література: від Канта, Тараса Шевченка і Лесі Українки до Лариси Денисенко, Любка Дереша і Сергія Жадана... Крім того, «Мистецька скарбниця» закуповує книжки для бібліотек районних центрів, містечок і сіл. А торік поповнила фонди 90 бібліотек Києва! «Тепер хочемо, так би мовити, через бал прокладати шлях до книгарень, — говорить голова організаційного комітету Юрій Логуш. — Проте цього разу кошти, виручені на «Карнавалії» із продажу лотів від зірок, підуть на придбання казок, підручників та посібників для дитячих будинків. А також прагнемо показати, що ми маємо свою багату бальну традицію. Бали, на які з’їжджалися звідусіль, організовувала українська аристократія і шляхта. Тобто, ми наголошуємо на культурному єднанні України з Європою та світом.»

Перша частина «Карнавалії» називалася «Українське Стрітення». Далі був Віденський бал Редут, танцмейстери та ведучі якого — Олена Шоптенко та Владислав Яма (всіма улюблені танцюристи з проекту «Танці з зірками»). І на завершення влаштували індійське свято Голі. Впродовж балу-бенкету гостей розважали Ніна Матвієнко, Олександр Василенко, Національний заслужений академічний народний хор України ім. Г. Верьовки, фольклорний гурт «Володар», балет «А6», оркестр «Київ-класик» під керівництвом маестро Германа Макаренка, театр індійського танцю «Накшатра», зірка індійського кіно Раві Чаухан...

Із продажу лотів (кольє «Swarovski» від Влади Литовченко, капелюшок від Вероніки Жанві, кольє «Aelita 11» від Лілії Пустовіт, мікрофон від Святослава Вакарчука, маска «Гра» від Олени Голець, скульптура слона від Олега Пінчука, декоративна подушка від Діани Дорожкіної...) виручили 36 тисяч гривень. Це — попередня сума, оскільки учасники аукціону мають сплатити гроші впродовж трьох днів. «Організація такого аукціону — добра справа, — розмірковує письменник Андрій Кокотюха. — Я якось зробив простіше. Приніс у фонд 15 книжок із власної бібліотеки. І роблю так постійно — через «Мистецьку скарбницю» або самотужки, оскільки знаю, що, умовно кажучи, за межами київської об’їзної дороги немає взагалі нічого...».

«Я йшов з великим упередженням. Думав, що потраплю на бал, де радянські люди зображатимуть із себе велике панство і несамовите буржуа, — ділиться з «Днем» своїми враженнями режисер Сергій Архипчук. — Але, на щастя, цього не сталося. Ми змінюємося на краще. Щодо самого дійства, то всі бали заробляє подружжя Логушів, які працюють на українську культуру. І тут створено прецедент для спілкування. На «Карнавалії», окрім політиків, бізнесменів, дипломатів, можна побачити багато видавців, письменників і літературознавців, яких ніколи не стрінеш на таких подібних імпрезах...»

«Правду кажучи, я вже давно ні на яких вечірках не бував. Життя одноманітне: засідання, суперечки, книжки, а тому йшов сюди, як на каторгу — діти випровадили. Але, знаєте, мені сподобалося. На «Карнавалії» панує невимушена атмосфера. Немає ритуалу, який завжди сковує, — зазначив директор рок-фестивалю «Маzепа- фест», народний депутат Микола Кульчинський. — У мене були гарні сусіди по столику, з якими ми вели інтелектуальні бесіди. До речі, на балу переважна частина гостей розмовляла українською мовою. Також важливо, що на концерті була представлена наша народна і сучасна культура. Таке собі поєднання джазу із хоровим мистецтвом... Мрію, щоби поєднання жанрів було і на «Маzeпі-фест». Отож Тетяна та Юрій Логуші роблять добру справу. Фактично, цей бал — творення нової еліти, якщо можна так сказати, яка сприймає все українське, ще й, сподіваюся, насолоджується!»

До речі, коріння таких дійств лежить у найкращих бібліотеках України та Європи, у найвідоміших галереях, які треба відвідувати, щоб бути шляхетною людиною... Бал — лише один зріз. А шляхетність має живитися багато чим: якістю та рівнем книжок, які читаємо, фільмів, які дивимося, картин, які купуємо, людей, яких підтримуємо... Очевидно, для багатьох «Карнавалія» може стати приводом для внутрішньої ревізії: відповідності себе українській культурі та відповідності цієї культури вимогам часу.