Запаморочення від успіхів
І сказав Бог: проси, що дати тобі. Даруй же рабу Твоєму серце розумне... бо хто може управляти цим численним народом Твоїм? І сказав йому Бог: за те, що ти просив цього і не просив собі багатства, не просив собі душ ворогів твоїх, а просив собі розуму, Я даю тобі серце мудре та розумне і те, чого ти не просив, — багатство і славу.
Серед українських високопосадовців стало дуже модним ходити до храму. Але чомусь вони ходять до храму перед телекамерами, а як тільки сідають у свої високі державні крісла, не завжди пам’ятають Заповіді Господні.
Наведена мною цитата з Біблії, на мій погляд, буде корисна не тільки представникам влади минулої, а й високопосадовцям влади нинішньої та майбутньої.
На жаль, українських державних мужів часів незалежності вразила дуже небезпечна й заразна хвороба — манія величі. Як тільки відповідна частина тіла чиновника торкається високого державного крісла, вони миттєво вважають себе найрозумнішими, наймудрішими, най-най- най... і забувають народну мудрість, що сідло осла конем не зробить...
Битва за сідло стала одним із найпопулярніших занять політиків, і помилково вважається перемогою факт отримання сідла, а не факт доходження з цим сідлом до фінішу з пристойним результатом. Саме тому уряд у нас змінюється так часто, що його можна вважати тимчасовим.
Свої міркування я вирішив викласти на прикладі уряду Януковича. Вважаю, варто замислитися над тим, чому уряд при пристойних економічних показниках фактично не отримав підтримки на позачергових парламентських виборах. Давайте будемо відвертими, незважаючи на те, що регіонали на фініші перегонів були першими, вибори вони програли, бо мали всі можливості: кадрові, фінансові, медійні, отримати більшість у парламенті.
Спостерігаючи за ходом виборчої кампанії регіоналів, я був украй здивований, у мене склалося враження, що вони робили все можливе, щоб вибори програти. Я міг би дуже детально проаналізувати ситуацію і навести безліч доказів на підтвердження своєї думки, але обмежусь лише однією, на мій погляд, головною причиною їхньої поразки.
Під час дострокової виборчої кампанії один з політологів «помаранчевих» висловив дуже цікаву думку, суть якої полягала в наступному.
Регіонали програли минулу виборчу кампанію, тому що на них працювали російські політтехнологи, вони ж бо працювали перш за все на свою країну, а тільки потім на замовника. Тому на цю виборчу кампанію російських політтехнологів регіонали не запросили, а запросили американців, і результат відчувається — регіонали дуже додали.
Коли я це прочитав, у мене відразу виникло два запитання. Перше — якщо тебе розхвалює твій конкурент, то це дуже важлива інформація до роздумів, і друге — а хто сказав, що американці менші патріоти, ніж росіяни?
У цьому, на мій погляд, головна причина поразки регіоналiв — віра у власну всемогутність, самовпевненість, надія на іноземних політтехнологів і суфлерів.
У результаті виборці виявилися мудрішими за іноземних політтехнологів, і значна частина тих, хто раніше підтримував регіоналів, на вибори або не прийшла, або голосувала проти всіх.
Нашим українським політикам вже давно слiд зрозуміти, що незалежну Україну не будуть розбудовувати ні Путін, ні Буш, це маємо робити ми, українці, й опора має бути на власний національний інтелектуальний потенціал.
На жаль, регіонали не зробила висновків з минулої виборчої кампанії та продовжують повторювати минулі помилки.
Нещодавно я прослухав інформацію про створення Фонду пана Ахметова. На мій погляд, дуже корисна справа, заслуговує на всіляку підтримку та схвалення й питання ставляться дуже актуальні.
Але я був дуже здивований, що серед майже 50 млн. українських громадян не знайшлося достойної кандидатури, щоб очолити керівництво фонду, і не розумію, як можуть іноземні фахівці розробляти програму розвитку України. Ідея прекрасна й корисна, гроші будуть витрачені чималі, а позитивного результату не буде — це моя власна думка щодо цього проекту. Якщо представники регіоналів не ганятимуться за іноземними радниками й найсучаснішими електронними суфлерами, а озирнуться навкруги, то побачать, що в нас є достатньо потужних інтелектуалів, патріотів, яким під силу не тільки розробити програму розвитку країни, а й реалізувати її й вивести на передові позиції у світі. Якщо розраховувати на власні сили, перемога прийде обов’язково.
