Козирі для «газу»
Несприятливий прогноз погоди примушує вкотре звернути увагу на стан і перспективи газового господарства країни. На жаль, вони не тішать. Минулого тижня країна стала свідком конфлікту між Держподатковою адміністрацією та НАК «Нафтогазом». Котирування єврооблігацій «Нафтогаз України» в четвер на цих новинах впало на 2,875 відсоткових пункти — до 90,25% номіналу. А керівництво українського газового монополіста було навіть вимушене тимчасово залишити стіл переговорів у Москві.
Представляється, що у зв'язку з цим позиція України аж ніяк не посилилася. У суботу «Нафтогазу» довелося виступати зі спеціальною «заспокійливою» заявою для своїх партнерів і інвесторів. «Ситуація, що склалася у взаємовідносинах між НАК і ДПАУ, є внутрішнім питанням між компанією і податковою й буде вирішена найближчим часом у робочому порядку», — підкреслив голова НАК Євген Бакулін і пояснив виниклі проблеми суперечністю вітчизняного законодавства й можливостями по-різному тлумачити ті або інші його положення. Бакулін також повідомив, що «на виконання доручень влади в найближчий час буде підготовлений бездефіцитний фінансовий план «Нафтогазу України» на 2008 рік, що свідчить про наявність запланованих заходів зі стабільної роботи компанії, підтриманих Президентом і Кабінетом Міністрів».
Тим часом керівництво країни жодного разу не висловилося щодо цього питання. Безумовно, зробити це було не просто. Адже «Нафтогаз» і насправді боржник бюджету. Але, з іншого боку, він ще й найбільше в країні джерело його наповнення. І добивати його руками податкової, а вона навряд чи зважиться на це без високої санкції, не слід би.
У цьому плані хороший приклад Україні демонструє Росія, яка ні за яких умов не дає в образу свій «Газпром», в якого гріхів можна знайти, напевно, не менше, ніж у нашого «Нафтогазу». Так, перший віце-прем'єр РФ Сергій Іванов виступив днями проти розподілу «Газпрому» на видобувну і розподіляючу енергоресурси компанії на європейському ринку. «...Вважаю, що ділити «Газпром» ніхто в Росії при здоровому глузді не буде», — заявив Іванов, коментуючи спроби Єврокомісії законодавчо закріпити розділення «Газпрому» на видобувну, експортуючу й розподіляючу компанії на європейському ринку.
Більше того, можна зазначити, що російські чиновники високого рангу не забувають про переговори, що ведуться в дану хвилину й завжди підтримують свою сторону. Ось і Іванов, захищаючи «Газпром» не забув нагадати, що Росія, ніби, за рахунок російських платників податків субсидувала низку держав СНД на десятки мільярдів доларів протягом останніх 17 років. Натяк на Україну тут розшифровки не потребує (лише в дужках можна помітити, що й Україна деяк субсидувала за рахунок низьких ставок за транзит газу її територією). Тим більше, що далі слідує просто таки гнівне висловлювання: «Скільки можна? Так, вони незалежні, суверенні. Давайте жити по-новому, жити як незалежні держави на єдиних правилах і на єдиних умовах». «У той же час ми говоримо, наприклад, нашим американським партнерам, — додав перший віце-прем'єр РФ, — якщо ви хочете щорічно субсидувати Україну на п'ять мільярдів доларів, або Грузію на один мільярд доларів, то будь ласка, заради Бога, хто ж проти: субсидуйте — ми тут до чого?»
Як це розуміти на фоні заяв, що звучали раніше і з російського, і з українського боку, про те, що в питанні газових цін знайдене взаєморозуміння і на рівні експертів навіть переглядався загальний знаменник на рівні $160 (або навіть трохи менше) за тисячу кубометрів? А скринька просто відчинялась. Минулого тижня, за словами голови «Газпрому» Олексія Міллера, «Туркменські колеги проінформували нас про міжнародні контакти, що відбулися в останні місяці, в ході яких представники Європейської комісії і адміністрації США послідовно проводили тезу про те, що ціна туркменського газу за діючими експортними контрактами є дуже низькою на фоні поточної кон'юнктури цін на природний газ в Європі і може бути вищою». «Не дивно, що в ході нашої зустрічі туркменськими партнерами було поставлене питання про необхідність підвищення закупівельної ціни газу, як мінімум, на 30% уже 2008 року», — продовжив Міллер і назвав середню експертну ціну газу в Європі до кінця наступного року — $360 за 1000 кубометрів. «До речі, оцінка самого «Газпрому» ненабагато нижча — $354», — не без глузування додав голова «Газпрому». Якою буде ціна для України, покажуть результати переговорів. І важливо, щоб на них наша країна виходила і як велика вугільна держава, і як країна, що має власну могутню і високоефективну газовидобувну промисловість, у будь-якому випадку здатну убезпечити населення від морозів, що наближаються. А тим, у кого нічого свого немає — ні газу, ні вугілля — і ціну призначають відповідну... Або схиляють до поступок з інших значущих питань.
