Коротко / ПЛАНЕТА

Горбачов радить Росії «відрами видавлювати» з себе сталінізм

Перший і останній президент Радянського Союзу Михайло Горбачов попередив громадян Росії про ризик відродження сталінізму, сказавши, що країна забуває трагічні сторінки власної історії. «Ми повинні пам’ятати тих, хто постраждав, оскільки це урок для всіх нас. Але, на жаль, багато хто його не засвоїв. Ми повинні з себе не краплями, а склянками та відрами видавлювати сталінізм», — заявив колишній генсек ЦК КПРС і «архітектор» перебудови, яка завершилася крахом комуністичної системи та останньої світової імперії. Цю заяву він зробив під час виступу у власному аналітичному центрі Горбачов-фонд на круглому столі, присвяченому роковинам початку 1937 року в СРСР періоду «великого терору» — репресій, натхненником яких був диктатор Йосип Сталін. За даними правозахисної організації «Меморіал», з серпня 1937-го до листопада 1938-го було репресовано 1,7 млн. радянських громадян, з яких 818.тис. — страчені. За оцінками істориків, жертвами сталінського терору в період з 1921 по 1953 рiк стало близько 13 млн. осіб, розстріляних чи засланих у табори. Незважаючи на це, останні соцопитування показують, що багато юних росіян позитивно оцінює Сталіна: 54 відсотки опитаних у липні Левада-центром молодих людей сказали, що в діяльності Сталіна було більше хорошого, ніж поганого, і що він був мудрий лідер.

Європейський суд дозволив росіянинові видавати «Письма президенту»

Європейський суд з прав людини виступив на захист журналіста з Бєлгорода Валерія Джавадова, якому російська влада заборонила видавати газету пiд назвою «Письма президенту». Урядовці міністерства культури та масових комунікацій вважають, що видавати газету з такою назвою можна лише з санкції адміністрації глави держави. Але Європейський суд виніс ухвалу на користь Джавадова, вирішивши, що дії російських урядовців порушили статтю 10 «Свобода вираження думки» Європейської конвенції про захист прав людини. Суд зобов’язав російську владу виплатити йому компенсацію в сумі 1,5 тис. євро. Валерій Джавадов звернувся до міністерства у справах преси, телерадіомовлення і засобів масових комунікацій Росії (нині міністерство культури та масових комунікацій) з проханням зареєструвати газету «Письма президенту» в листопаді 2002 року. Газета, згідно з представленою до мінпреси концепцією, планувала публікувати в кожному числі звернення громадян до президента країни. Мінпреси прислало офіційну відмову реєструвати газету на підставі того, що назва газети «може бути витлумачена споживачами друкованої продукції як офіційне видання, засновником якого є уповноважений державний орган», що не відповідає дійсності. У російських судах відмову від реєстрації визнали законною, і тоді Джавадов звернувся до Європейського суду з прав людини, де й виграв справу.

Астана виставить Москві мільярдний рахунок за «Протон»

Влада Казахстану оцінила збитки від останньої аварії ракети- носія «Протон-М» на космодромі Байконур у понад 1 мільярд тенге (близько 8,2 млн. доларів). За словами глави казахстанського МНС Віктора Храпунова, цю суму «після уточнення всіх витрат, пов’язаних із ліквідацією наслідків падіння ракети-носія, буде скоректовано й представлено російській стороні». Розрахунки компенсації за заподіяне ушкодження буде розглянуто 28 вересня на заключному засіданні урядової комісії, створеної для розслідування обставин аварії, сказав міністр. Російська ракета-носій «Протон-М» із японським комерційним супутником JCSAT-11, яка стартувала 6 вересня з космодрому Байконур, зазнала аварії на 135-й секунді польоту на висоті 76 км. Уламки ракети впали в безлюдному районі на відстані 40 км у південно-західному напрямку від міста Джезказган Карагандинської області. Вивченням причин аварії займається комісія Роскосмосу. Одночасно уряд Казахстану сформував комісію на чолі з главою МНС для оцінки заподіяних збитків. Екологи побоюються, що компоненти ракетного пального, яке містить отруйну речовину гептил, могли завдати серйозної шкоди довкіллю.

Білорусь закликають ратифікувати Енергетичну хартію

Генеральний секретар Енергетичної хартії Андре Мерньє закликає Білорусь ратифікувати цей документ. «Ратифікація Енергетичної хартії була б вигідна для Білорусі, це не тільки економічне, але й політичне питання. Це може бути сигналом для інвесторів», — сказав А. Мерньє у Мінську в ході зустрічі з першим заступником прем’єр-міністра Білорусі Володимиром Семашком. «Білорусь відіграє велику роль у сфері енергетики. Насамперед, у питаннях транзиту», — сказав А. Мерньє, зазначивши, що «транзит — велика проблема сьогодні для всіх членів Енергетичної хартії». У свою чергу перший віце-прем’єр білоруського уряду заявив про актуальність цієї проблематики. «Ми готові знаходити взаємоприйнятні рішення, ми зацікавлені у розв’язанні цих проблем з урахуванням того, що Білорусь прагне у світову економіку, у Всесвітню торгову організацію», — зазначив перший віце-прем’єр.