Ганна ГЕРМАН: Президент — не дошкільник, а Україна — не дитячий садок
В інтерв’ю британській газеті The Financial Times Президент Віктор Ющенко гранично різко прокоментував ініційований регіоналами референдум про надання російській мові статусу другої державної й про військовий нейтралітет України. Гарант звинуватив «синьо-білу» команду у «витягненні на поверхню зі старих чемоданів тем, що можуть розділити виборців».
«Це безплідно... неправильні пріоритети. Протягом останніх чотирьох років вони мали десятки можливостей поставити ці питання. Очевидно, це — відчайдушна спроба поляризувати виборців, яка демонструє, що їм більше немає про що говорити», — різко заявив глава держави. Далі факел критики щодо плебісциту підхопили і в президентській канцелярії. Представник гаранта в ЦВК і КС Марина Ставнійчук назвала всі ідеї проведення референдумів напередодні й під час виборчих кампаній політичними технологіями. На її думку, так політичні партії намагаються визначити приблизний відсоток підтримки їхніх політичних сил на виборах. Однак, за її словами, практика демонструє, що кількість підписів не завжди відповідає результату. Відповідає — не відповідає, а «мовна» тема хвилює багатьох жителів країни, говорить регіоналка Ганна Герман. До речі, говорить українською мовою, із гарним галицьким акцентом. Але це так, до речі...
— Пані Ганно, скажіть, чому спочатку ваші соратники робили ставку на соціальні, до речі, загальні для всієї країни питання, і не зачіпали «мовну» тему, а тут раптом за кілька тижнів до виборів зірвалися?
— Пробачте, що значить зірвалися? По-перше, питання двомовності — не нове питання в програмі Партії регіонів. По- друге, оскільки постійно відбуваються спекуляції на цій темі, то, напевно, правильно було б запитати думку народу й нехай народ вирішить і поставить крапку. Чому, запитується, ми, маючи реальну двомовність в Україні, повинні закривати на це очі? Нехай люди висловляться: хочуть вони двомовність чи ні. А тоді, з урахуванням відповіді народу, політики будуть далі формувати свої кроки в цьому напрямі. Ми повинні, нарешті, відмовитися від практики, коли політики виступають від імені народу, не запитавши про це в народу. Провести референдум — це демократичний крок, а не запитувати в народу — ось це недемократичний крок. А взагалі, я не розумію, чого ви так боїтеся? Ви не вірите своєму народу? Не вірите, що народ дасть правильну відповідь?
— Пробачте, але недовіру викликає трохи інший момент: чому, будучи рік при владі, про цю тему мовчали, як у «синьо-білому» уряді, так і в коаліції, а як тільки на порядку денному вибори — знову кидаються нові дрова в «мовне» багаття.
— Ми ніколи не мовчали. Ми завжди казали, що це питання дуже близьке більшості наших виборців, і я ще раз повторюю — ми повинні довіряти нашому народу. Коли ми довіряли йому в 1991-му референдум щодо незалежності, тоді також було багато скептики, однак тогочасні політики повірили у свій народ і дали можливість народу сказати «так» чи «ні». Чому ж зараз не повинні довіряти питання, які важливі для нашої, як каже Президент, нації? Не довіряти — значить не поважати свій народ, а ми його поважаємо.
— Віктор Ющенко в інтерв’ю британській The Financial Times, коментуючи ваші ініціативи щодо референдуму, нагадав торішні домовленості з Віктором Януковичем напередодні його обрання на посаду прем’єр-міністра. Тоді, пам’ятається, було вирішено не підіймати «хворих» тем, до яких відноситься й тема російської мови. Президент у зв’язку з цим заявив: «Я глибоко ображений. Я був переконаний, що коли людина ставить підпис на папері, це означає, що він не забере назад своє слово. Це була велика помилка. Я був наївним».
— Президент — не дошкільник, а Україна — не дитячий садок. Серйозні політики не ображаються. Серйозні політики роблять висновки. Щодо того, що Президент на когось там ображається... Знаєте, я гадаю, що народ також ображений на Президента. За що? За те, що Президент, коли йшов до влади обіцяв бути гарантом Конституції, обіцяв не порушувати закони України, а зараз намагається перетворити українську державу в країну, в якій закон підміняється президентським указом. Тому, я вважаю, що перед тим як проявляти свої образи, Президент повинен подумати, за що на нього ображається український народ і чому його рейтинги сьогодні такі низькі.
— Лідер НУ-НС Юрій Луценко заявляє, що Партія регіонів і її прихильники готують викид компромату на лідерів БЮТ. Політик зокрема зазначив: «Сьогодні нашими політичними опонентами, різними провокаційними суб’єктами виборчого процесу готується викид компромату проти ключових посадових осіб БЮТ, що матиме ніби адресність із нашого виборчого блоку». Звертаючись у зв’язку з цим до БЮТ, пан Луценко завірив, що НУ-НС не застосовує в передвиборній боротьбі чорний піар. Прокоментуйте.
— Насправді, кожний судить про інших за рівнем своєї моралі. Так ось Луценко звик користуватися брудними методами, у цьому він підозрює всіх і вся. У принципі, я можу зрозуміти Луценка, який виховувався в сім’ї компартійного номенклатурника. Він жив у такій атмосфері, атмосфері подвійної моралі, і це, напевно, дало відбиток на його нинішню ментальність. Узагалі, я б йому порадила, просто заспокоїтися. Якщо він не викине на когось компромат, то, я гадаю, в Україні більше не знайдеться людини, хто цей компромат викидатиме.
— У пресі з’явилася інформація, що Партія регіонів нині масово розселяє своїх прихильників (які прибули в столицю для того, щоб підтримати ідею референдуму) на знімних квартирах у Києві. Оглядачі припускають, що це робиться, швидше за все, щоб не привертати завчасно уваги різними наметовими містечками, а на випадок, якщо підсумок виборів не влаштує ПР, щоб активісти мобільно зайняли стратегічні позиції у Києві, зокрема майдан Незалежності.
— Партія регіонів не використовує методи, до яких вдалися «помаранчеві» в 2004 році й ніколи не застосовуватиме ці методи. Ми нікого ніде не розселяємо, ми в Березовського грошей не беремо, ми революцій не влаштовуємо, ми всього лише запитуємо думку народу щодо тих питань, які хвилюють країну від виборів до виборів.
— В одному зі своїх останніх інтерв’ю ви заявили: «Я вважаю, що головна перемога Януковича ще попереду». Не могли б деталізувати: це перемога на нинішніх парламентських виборах чи майбутніх, президентських?
— Скажу так: і під час парламентських виборів у тому числі.
— Бюджетне питання. Ви вважаєте, правильно підіймати цю тему до виборів, коли легітимність ВР викликає, м’яко кажучи, сумніви?
— Безумовно, цю тему необхідно не просто підіймати, але й вирішувати. Адже знаєте, бюджет не чекає, час не чекає, зима не чекає, і люди не чекають, коли політики вирішать свої проблеми. Ми повинні зробити все, щоб бюджет був затверджений вчасно. Я гадаю, що тут є пріоритети й головний пріоритет — благополуччя людей. Тому ми повинні відкинути всі амбіції, забути про виборчу боротьбу для того, щоб вирішити ті питання, від яких залежить життєдіяльність країни.
— Тобто регiонали знову прийдуть до сесійної зали, як того хоче Мороз?
— Ми діятимемо так, як вирішить фракція.
— Днями В’ячеслав Кириленко заявив, що в українському парламенті повинно бути 300 нардепів. Він вважає, що це той максимум, на який, цитую: «...у кількісному відношенні може розраховувати український парламент». Яке ставлення вашої політичної сили до такої ідеї?
— Знаєте, вони якось так раптово всі стали панами. Стали й почали: і парламент ліквідувати, і зменшувати кількість депутатів тощо. Я гадаю, їм потрібно зайнятися куди приземленішими справами: думати про людей, думати, як допомогти людям, а не літати в хмарах, тим більше, що так високо вони ще не злетіли, щоб вирішувати такі глобальні речі.
— Чи дійсно, на ваш погляд, загроза авторитаризму — головна наша проблема? Можливо, наші загрози лежать в іншому полі, й тільки тоді, коли ми з ними зіткнемося, то зрозуміємо, що це для нас був розкішний вибір — вибір демократії та авторитаризму? Ймовірно, депопуляція — наша ключова загроза, ні?
— В Україні багато загроз, однак, загроза української демократії криється в спробі Президента перетягнути всі повноваження всіх гілок влади до себе й підмінити парламент та уряд Радою Національної безпеки й оборони.
— Юрій Луценко неодноразово закликав вашого лідера на публічні дебати. Днями ось навіть листa йому відповідного написав. Віктор Янукович готовий до словесного дербі в прямому ефірі?
— Безумовно. І візьме в них участь, якщо його візаві буде Президент.
— Тільки Президент? А Луценко, Тимошенко?
— Дебатують між собою, як правило, персони рівні за значенням. В Україні рівним за значенням прем’єр-міністру є Президент.
— Днями в телеінтерв’ю Леонід Кучма міркував про те, яка вона — Україна без Кучми. Відповіді екс-президента, напевно, можна дізнатися й не чуючи їх. А ось яка вона для нинішніх архітекторів влади — Україна без Кучми? Для Ганни Герман, наприклад.
— Я не належала до симпатиків президента Кучми. Тому для мене не виникає питання — Україна без Кучми, краще чи гірше? Я не вважаю Кучму визначальним чинником. Кучма був породженням свого середовища. Так ось питання, на мій погляд, перебуває саме в тому, чи залишилося це середовище біля важелів управління країною? Залишилося. Президент Ющенко — це саме один із тих, хто свого часу був у дуже близькому оточенні Кучми. Ющенко був призначений Кучмою прем’єр-міністром, проте, також як і Юлія Тимошенко, і Віктор Янукович... Тому, я гадаю, не можна демонізувати одну людину, необхідно говорити про явище.
Чи Україна сьогодні демократичніша, ніж була при Кучмі? Безперечно й однозначно — так. Чи робить сьогодні Президент Ющенко щось краще, ніж робив президент Кучма? Однозначно — ні.
— Сім років із часу зникнення Георгія Гонгадзе. Сім років тиші й сім років запитань без відповідей. На жаль, що вже стало притчею во язицех, запитання: коли буде поставлена крапка?
— Знаєте, я дуже хотіла б, щоб український народ запитав у Президента Ющенка щодо того, як він виконує своє слово дане на Майдані. Він, нагадаю, заявив, що особисто бере під контроль цю справу й гарантує людям, що відповідь на запитання: «Хто вбив Гонгадзе?» буде знайдена і вбивці будуть покарані. Це моральний борг Президента Ющенка перед українським суспільством.
— Ви згадали про Майдан. Скоро також виповниться три роки з часу помаранчевої революції...
— Знаєте, я не роблю революцій, не святкую їхніх річниць і не користуюся їхніми плодами.
ДО РЕЧІ
Комітет виборців України закликає учасників виборів припинити спекулятивне використання питань регіональних мов і вступу України в НАТО в передвиборній агітації та риториці, оскільки це деструктивно впливає на свідомість виборців. Про це зазначається у висновку КВУ за підсумками моніторингу дотримання Україною взятих нею основних міжнародних зобов’язань у сфері діяльності органів держуправління і місцевого самоврядування.
За словами керівника проекту КВУ Наталії Лінник, моніторинг показав, що в Україні для розвитку регіональних мов і мов національних меншин створенo належні умови. «Стан регіональних мов і мов національних меншин є стабільним, а мовне питання є предметом політичних спекуляцій і використовується політиками для маніпуляції громадською думкою», — заявила зокрема експерт. У зв’язку з цим КВУ рекомендує відкласти проведення референдуму з питань російської мови як другої державної і вступу України в НАТО до часів стабільної політичної і владної ситуації в країні з метою консолідації суспільства й збереження територіальної цілісності держави.
