ЩОДЕННИК

5 вересня

В одному з минулих життів я, напевно, була волосним писарем. Колекція ручок і олівців у робочому столі — одне з найкращих свідчень. Перед тим я була служницею в одному з англійських замків. Виразно бачу себе з покірно схиленою головою у білому чепчику. І досі завдання і прохання старших виконую, як на мене, ретельно, без особливих прискіпувань. До того моя душа вселялася у землевласника-скотаря десь у Саксонії — тварини для мене завжди такі ж повноправні істоти, як і люди. За часів Київської Русі я була дружиною одного з князів. У нас було взаєморозуміння і сильне кохання — ще б пак, від тої любові ми мали багато дітей...

У своєму наступному житті я, швидше за все, буду інженером атомної станції на Марсі чи оператором міжпланетного корабля. «Та Бог з ним, — перериваю свою історію з переселенням душі. — Головне, аби збереглися найкращі риси характеру. Тоді й мені, й тим, хто буде поруч, буде легше жити».