Документальна панорама Голодомору
![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20070816/4137-4-2.jpg)
Голодомор початку 1930 рр. відтепер і, певно, назавжди залишиться однією з найактуальніших, гострих і болісних проблем українського суспільства — в політичному, науковому, морально-психологічному аспектах. Роки державної незалежності України сприяли дослідженню й висвітленню найбільшої у ХХ ст. катастрофи українців. Історіографічний, археографічний, джерелознавчий, літературно-публіцистичний доробок теми вже сягає 10 тис. позицій.
Особливе значення для наукового осмислення причин, перебігу і наслідків цієї трагедії, її кваліфікації як геноциду українського народу має виявлення і публікація історичних джерел.
Як вчора повідомив «День», до 75-річчя Голодомору в Україні вийшов тематичний збірник документів і матеріалів («Голодомор 1932— 1933 років в Україні: документи і матеріали». Упорядник Р.Я. Пиріг. НАН України. Інститут історії України. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007) , який стане непересічним явищем у науковому, культурному, суспільному житті. По-перше, це наймасштабніше видання документів з історії голодомору, яке будь-коли виходило у світ. До цієї товстелезної книжки увійшло бл изько 700 документів. Тут 1128 стор. понад 90 друкованих аркушів. По-друге, видання характеризує широкий синтетизм складу документів, унікальність та автентичність, висока репрезентативність, потужний інформаційний потенціал. По- третє, в книзі органічно поєднуються нововиявлені та вже оприлюднені документи. По-четверте, збірник відзначає висока археографічна культура, зокрема, розвинутий науково-довідковий апарат та добре поліграфічне і художнє оформлення.
Розуміється, для розв’язання принципових, проблем історії Голодомору найбільше значення мають документи вищого партійно- державного керівництва СРСР. Збірник цінний саме тим, що в ньому широко представлені матеріали Політбюро ЦК ВКП(б), які стосуються України. Із 87 таких документів 65 публікуються вперше. Вони дають змогу реконструювати політику і практику сталінського керівництва щодо УСРР як головного продовольчого донора промислових центрів, армії, резервних фондів, експорту зерна тощо. Постанови Політбюро ЦК ВКП(б) у поєднанні з іншими документами розкривають механізм надмірних хлібозаготівель, а потім і тотального вилучення продовольчих запасів з українського села, наслідком якого й став Голодомор, що забрав мільйони людських життів.
Документи республіканського рівня відтворюють реалізацію місцевим партійним та «совєцьким» керівництвом політичної лінії союзного центру, використання його як слухняного знаряддя у творенні трагедії українського народу. Засадниче значення має й те, що до видання включені документи, які розкривають і масовий спротив селян, випадки протидії з боку низових керівників заходам хлібозаготівель, розкуркулення, нищення селянства.
Ще однією особливістю збірника є широке використання статистичних матеріалів. Особливо це стосується чисельності голодуючих, опухлих, померлих, такого жахливого явища, як людоїдство. В основному — це дані органів ДПУ та партійних комітетів, нерідко складених на базі чекістських зведень. На жаль, і найповніше їхнє зібрання не дає відповіді на запитання про загальну кількість жертв Голодомору.
Документи дозволяють персоніфікувати участь «вождів» — союзних (Сталін, Каганович, Молотов) та маріонеткових республіканських (Косіор, Постишев, Балицький, Хатаєвич, Чубар) у реалізації планів нищення голодом українського селянства.
Особливо хотілося б відзначити важливість цього унікального документального матеріалу в якості доказової бази для кваліфікації українського Голодомору як геноциду відповідно до вимог відомої Конвенції ООН від 9 грудня 1948 р. Це повне вилучення продовольства, заборона пересування, занесення на «чорні дошки», сувора економічна ізоляція та багато іншого з інструментарію вбивства українців голодом комуністичним режимом.
Поза сумнівом, збірник відіграє й певну роль у розширенні дослідження регіональних аспектів Голодомору, оскільки його документи охоплюють всю території тодішньої УСРР, а також інші місцевості з українським населенням.
Загалом таке масштабне тематичне видання документів дасть суттєвий поштовх до наукового осмислення справжніх причин і наслідків найжахливiшої трагедії українського народу. Книга сприятиме збагаченню джерельної бази вивчення цієї актуальної і складної проблеми. Вона дозволить тим, хто ще має якісь сумніви щодо характеру і першопричин Голодомору, самостійно, спираючись на унікальний документальний матеріал, зробити власні, неупереджені висновки.
Сподіваємося, що документи прислужаться й актуалізації визнання Голодомору 1930-х рр. в Україні геноцидом міжнародною громадськістю. Для цього, очевидно, треба подбати про переклад книги іноземними мовами.