Подвійний підхід

Систему покарань за крадіжки нафтопродуктів обіцяють зробити досконалішою. Тезу про вироблення єдиних дій у цьому напрямку спільно розвивають міністр палива та енергетики Юрій Бойко та виконувач обов’язків міністра внутрішніх справ Михайло Корнієнко.

«Ми дійсно передбачили можливість внесення змін до Кримінального кодексу у частині спеціальної статті спеціального складу злочину за розкрадання нафтопродуктів. На наш погляд, санкції у цій статті ще не досить жорсткі»,— повідомив Корнієнко. Реальну ситуацію з крадіжками нафтопродуктів у країні проілюстрував цифрами: 56 кримінальних справ порушено з початку року, затримано 73 чоловік та 18 транспортних засобів.

Однак, судячи з усього, лише законодавчими змінами вирішити цю справу не вдасться, хоча у такій боротьбі за попередні роки міністерський дует зарекомендував себе непогано. Відмовлятися від нього не збираються. І обіцяють доповнити новим арсеналом спільних заходів, щоправда, не уточнюють яких саме.

Бойко відмітив «позитивну динаміку з наведення порядку». Так, у 2001 році показник незаконних посягань на об’єктах підприємств НАК «Нафтогазу України» складав 3157 випадків при підтверджених збитках 22,5 мільйона гривень. А у 2006 році на 467 випадків припадало 3,8 мільйона гривень (див. таблиці 1 і 2).

Незважаючи на позитивну тенденцію, щороку держава продовжує зазнавати збитків від несанкціонованого відбору нафтопродуктів. За словами Корнієнка, біда у тому, що розкраданням газового конденсату займається не одна особа, а справжні кримінальні групи... Поліпшення позицій правоохоронців, тісніша співпраця їх з дочірними компаніями НАК «Нафтогаз України» та додаткова профілактика — все це може змінити реальний стан справ на краще, переконаний він.

Але який він, той реальний стан справ? Чи можна з впевненістю говорити про реальні маcштаби цього явища? На це запитання у обох високопосадовців немає однозначної відповіді . «Це все є. Але масштаби цього значно менші, — говорить Корнієнко і додає: — Ми працюємо на виявлення і запобігання». Частково допомагає у цьому і сучасне обладнання НАК «Нафтогазу України», яке фіксує втрати продукту у транспортній системі.

Сотні і тисячі кілометрів труб з нафтою або газовим конденсатом — ласий шматок для бажаючих отримати швидкі гроші. І хоча красти стає все складніше, кількість охочих від того не зменшується. Так, нещодавно на магістральному нафтопроводі «Дружба» правоохоронці впіймали зловмисників. За підозрою в співучасті у скоєнні злочину затримано близько 20 чоловік. Організаторам світить, за словами правоохоронців, від семи до п’ятнадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна. Непереливки буде й рядовим виконавцям — учасникам злочинної групи.

Турбують чиновників також стосунки з міні-заводами, які використовують для виготовлення бензину «ліву» сировину. Тут головна підніжка для міністерств — дозволена законом безліцензійна діяльності таких умільців. Тому контролювати шляхи надходження до них краденого газоліну або нафти важко. Усі чекають на законодавчі зрушення у цьому плані. Доки ж урядовці шукають шляхи виходу з ситуації, інша, кримінальна, сторона оптимізує також і свої підходи. Хто вийде переможцем? Зрозуміло одне — втрачає від цього держава, її бюджет, а значить — кожен із нас...