Кому бізнес гроші винен

Незалежна дослідницька компанія «Research & Branding Group» провела загальнонаціональне опитування на тему «Ставлення до соціальної відповідальності бізнесу населення України». Опитували як міське, так і сільське населення віком від 18 років у всіх регіонах нашої держави. Загальна кількість опитаних — 2089 респондентів. Акцію провели з метою довідатися, чи потребують українці уваги зі сторони підприємців і чи заробляє врешті-решт бізнес на соціальній відповідальності.

Як виявилося, лише 17% опитаних вважають, що бізнес-структури саме зобов’язані підтримувати соціальні ініціативи, проте 85% у цілому були б не проти, якби бізнес піклувався про людей, на яких він заробляє. Українці навіть готові підтримати таких благодійників своїм вибором — більше двох третин респондентів за умов однакових якості й ціни обрали б товар саме соціально- відповідального виробника. І якби вони були меценатами, то 58% віддали б гроші в сферу охорони здоров’я, 52% — в освітні проекти й підтримку талантів, 46% — на проблеми дітей, 28% — на екологічні проблеми й 15% — підтримку національної культури. (див. схему). Кому що болить... Підприємці ж — натомість, за даними дослідження, поки що благодійності загалом приділяють уваги в розмірі 32% від усіх програм соціальної відповідальності. «І бізнес, повірте мені, кровно зацікавлений в ефективності цих засобів», — запевняє соціолог Євген Копатько. Але от скільки саме засобів виділяють компанії на соціальні програми? Тут соціологи не певні, за їхніми словами, що це стане предметом наступних досліджень. Проте припускають, що ця цифра, як, до речі, і в Росії, може досягати 17% від прибутку компаній, а то й більше. «Наприклад у США ця цифра — 3—4%», — порівнюють соціологи. Проте не слід забувати, що в США і прибутки компаній незрівняно більші, аніж у країнах СНД.

Утім, зрозуміло, що скільки б компанії не витрачали на благодійність, вони добре уявляють, які переваги від цього можна отримати. Генеральний директор Агентства PR.ua Олександр Голіздра розповідає, що 68% iз 40 опитаних експертів різних вітчизняних компаній розуміють, що соціальна відповідальність — це діяльність, що підвищує репутацію бренду й впливає в підсумку на комерційний успіх. Проте лише експерти 52% компаній нашої держави вважають свої бізнес- структури соціально-відповідальними, адже вони реалізовували подібні проекти. А 64% тільки планують реалізувати соціальні програми в майбутньому. Причому, найбільше про вплив соціальних програм знають у сфері торгівлі (80%) та банків (60%), у промисловості, натомість — менше половини.

Навіщо це потрібно підприємцям? Як прокоментував це запитання директор департаменту зі зв’язку з громадськістю й комунікаціям Конфедерації роботодавців України Сергій Шуміхін, соціально орієнтованим може бути лише успішний, конкурентноздатний бізнес. «Підвищені зобов’язання перед суспільством, які не передбачені законом, може собі дозволити тільки успішна компанія», — впевнений він. До того ж соціально відповідальним можна бути виключно на добровільних засадах. «Нині бізнес платить податки в чотири державні фонди, тому він не повинен заміняти державу! ...І тому підприємці проти введення стандартів соціальної відповідальності, адже це добровільна справа!» — запевняє Шуміхін. У Декларації соціальної місії бізнесу Конфедерації роботодавців від імені представників бізнесу також зазначено: «Ми розуміємо соціальну місію українського бізнесу як добровільний й посильний внесок кожної компанії у розвиток України. Ми наголошуємо на добровільності соціальної місії бізнесу...». Соціально зобов’язана перед суспільством саме держава, а бізнес — поки що за бажанням.

Проте, у будь-якому випадку, бізнес ніколи не буде робити те, що йому не приносить прибутків. «Підприємці заробляють на соціальній відповідальності, але лише лояльність споживачів, репутацію й т.д., — логічно розмірковує Олександр Голіздра, але потім несподівано додає: — Хоча якщо бізнес цим займається, то це приносить гроші...». Тобто чи доцільно чекати на дивіденди з боку бізнесменів, якщо це їх не приноситиме самим бізнесменам? Будемо лише сподіватися, що соціально орієнтована політика даватиме прибутки і тим, і іншим.