Їхній розмір — з долоню

В Україні з початку 2007 року новонароджених дітей, вагою від 500 грамів, вважають дітьми, а не плодом, і медики, відповідно, їх зобов’язані виходжувати. Проте до такої зміни виявилися майже не готовими наші пологові будинки: на виходжування таких дітей (вони навіть не вміють самостійно дихати) потрібні спеціальні медичні препарати та обладнання. З нагоди цього експерти зібралися в Києві за круглим столом.

«Те, що прийняли такий закон — правильно, але, на жаль, в регіонах існує чимало проблем, які перешкоджають його реалізації, — зауважив головний лікар Кримської республіканської дитячої клінічної лікарні Олександр Астахов. — Найперше — матеріально-технічна база. Наприклад, в жодному лікувальному закладі Криму нині немає аналізатора газу в крові — приладу, без якого дуже важко доглядати недоношених новонароджених. Бракує клінічних інкубаторів та іншого обладнання, необхідного для того, щоб врятувати крихітний організм. А ще — спеціально навчених кваліфікованих медиків, які змогли б працювати з людиною, яка вміщається на долоні. Адже багато лікарів, коли бачать такого малюка, отримують психологічний шок».

За словами головного неонатолога Міністерства охорони здоров’я України, завідуючої кафедрою неонатології Національної медичної академїї післядипломної освіти імені П.Л.Шупика Єлизавети Шунько, цього року на закупку обладнання для пологових будинків та надання допомоги новонародженим із критичною масою тіла держава заклала в бюджет 140 мільйонів гривень. Цих коштів недостатньо, але плюсом є вже те, що у нашій державі починає вибудовуватися система, яка дозволяє рятувати таких дітей. «Сподіваємося, що в кожній області незабаром створять перинатальні центри (в багатьох регіонах такі вже є), які забезпечать сучасним обладнанням та необхідними ліками. Районним пологовим будинкам таке нововведення поки не під силу, тому жінки із підозрою на передчасні пологи мають завчасно поступити в обласні лікувальні заклади», — наголосила пані Шунько.

Догляд новонародженого вагою 500 грамів — справа недешева (за деякими підрахунками, витрати іноді сягають близько 50 тисяч доларів). Тому державі з цією проблемою одній впоратися не під силу. На думку радника міністра охорони здоров’я Уляни Лозан, зарадити цьому може співпраця з бізнесом та благодійними фондами. До прикладу, ставилася програма «Колиски надії», засновником якої є бізнесмен Віктор Пінчук. Торік, завдяки обладнанню, встановленому в рамках проекту, лікарі врятували 461 дитину, а у найближчі п’ять років, згідно із програмою, на ці потреба збираються витратити 15 мільйонів доларів.

«Сьогодні у світі розвинулася тенденція, коли бізнесмени починають займатися справами суспільства, — наголосив Віктор Пінчук. —А в Україні ситуація взагалі особлива — нині відбувається будівництво нової держави. Мені приємно брати в цьому участь. І коли в Чернігові, де ми закупили сучасне обладнання для пологових будинків, я побачив двох врятованих завдяки йому малюків, то захотілося й далі витрачати гроші на таку благородну справу».