Базові цінності у нас не змінилися, проте...

Вчора Український центр політичного менеджменту презентував книгу «Правові засади захисту особистих цінностей та суспільної моралі» — першу книгу, у якій на 400 сторінках зібрані всі нормативно-правові акти, вже прийняті в Україні, а також ті законопроекти, мета яких — захищати суспільну мораль. Тепер цю книгу отримають наукові бібліотеки та бібліотеки навчальних закладів, соціальні служби тощо. З питань дієвості та недієвості великої кількості наших законопроектів, можливості впливу наукових та громадських кіл на формування в підростаючого покоління громадянської позиції, а також для пошуку відповіді на одвічне «Що робити?» зібралися й провідні фахівці в галузі психології, філософії та соціології.

Науковці наголошують, що категорія моралі торкається всіх боків життя людини — особистого, професійного та громадського, але її серцевиною залишається конкретна людина, її цінності, з яких і випливає моральність чи неморальність її пове дінки. Як зазначив директор центру «Соціальний моніторинг» Дмитро Дмитрук, дослідження, які його центр проводив протягом останніх 13 років, показали, що протягом цього періоду базові цінності в українців — такі, як здоров’я, сім’я, стосунки з рідними — не змінилися: більшість людей і далі називають їх найважливішими. Позитивом є те, й що на 20% у нас збільшилася кількість громадян, які говорять про зростання в їхньому житті цінності праці.

«Ми задавали громадянам питання про межі моральності: запитували, які вчинки, на їхню думку, виходять за межі допустимого, тобто, які вони ніколи б не виправдали, — розповів Дмитро Дмитрук. — Дослідження показало, що в суспільстві існує подвійна мораль: з однієї сторони, люди стверджують про те, що вважають певне явище (вбивство, крадіжку тощо) абсолютно неприпустимим і в той же час, якщо воно торкається особистої практики, можуть це допустити. Загалом же найкраще демонструють подвійні моральні стандарти політики, але не треба забувати, що політика є віддзеркаленням суспільства».

Фахівці погоджуються, що якщо існуючої ситуації вже не виправити, велику увагу слід приділяти вихованню підростаючого покоління, а саме — становленню особистості, адже лише власний стрижень людини — її погляди, переконання, принципи — може бути головною перешкодою негативним зовнішнім впливам. Доктор психологічних наук, завідуючий лабораторією методології і теорії Інституту психології ім. Г. Костюка АПН України Георгій Балл називає це імунітетом особистості. «Якщо особистість має імунітет (розвинута особистість), то впливи на неї не є істотними, — переконаний він. — Виховати особистість можна, лише долучивши її до найкращих зразків національної та світової культури, і не тільки як споживача, а й як учасника. Нам зараз слід приділити велику роль позашкільному вихованню, щоб діти, у відповідності до своїх здібностей прилучилися до різних творчих осередків. Досвід показує, що тоді для них нецікавим стане інший спосіб життя».

Тривожним є той факт, що українські школярі 5—7 класів найдовше проводять час перед телевізором — в середньому по п’ять годин щодня! А якщо порахувати, скільки за цей час промайне на телебаченні реклама пива? Соціологічні дослідження вже зафіксували, що нині близько третини школярів до 16 років систематично вживають пиво... Це — лише деякі штрихи, які зафіксували виховні втрати від безконтрольного проведення часу школярами. А скільки залишилося поза увагою? Хочеться навести ще одну тривожну тенденцію: за даними соціологів, якщо в 1994 році «в разі загрози для країни, я в жодному разі її не буду захищати» відповіли 4%, то у 2006 — 12%!

На думку науковців, окрім залучення дітей до творчості, виходом може бути їхня участь у громадському житті. «Можливо, від участі у громадських організаціях моральність окремих людей не дуже зросте, але я переконана, що зросте моральність суспільства в цілому. Тобто, чим більше дітей буде залучено до суспільно-корисної праці, тим краще буде для суспільства», — переконана кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології АПН України Ольга Петрунько. Як приклад, вона приводить скаутську організацію «Пласт», яка протягом 95 років довела свою дієвість у вихованні молоді. На жаль, нині в Україні до громадського життя залучено не більше 3% українців (дорослих і дітей).

Фахівці сходяться на тому, що Україні дуже потрібні спеціальні міжгалузеві програми, з національно-патріотичним змістом, які б об’єднали зусилля різних міністерств і відомств та громадських організацій. Та на жаль, як показала вчорашня дискусія, поки що державні службовці та науковці мало чують один одного. Також дісталося й ЗМІ, яким, особливо телебаченню, експерти закидають (і це справедливо) брак наукового підходу до пояснення суспільних явищ, те, що вони йдуть на поводу читачів і глядачів, а також — виробництво масового не завжди якісного продукту. Так, фахівці Інституту соціології НАН України наголошують, що нині духовні цінності в країні створює не наука, а псевдо-науки: 16% українців вірять в астрологію, 20% — у сни, 28% — в порчу. Частину вини за це науковці покладають на ЗМІ, які культивують подібні інтереси людей. Звісно, це заборонити важко, але слід прислухатися до слів Георгія Балла, який зауважив: «Писати можна про все, але ніколи не треба забувати про найважливіші цінності — збереження життя людини і піднесення його якості».