«Нерожеві окуляри» Яценюка

Арсеній Яценюк більше двох місяців очолює Міністерство закордонних справ України. Звісно, українцям цікаво знати, яким є стиль, логіка дій та наміри головного дипломата країни. Тим більше, враховуючи те, що зовнішньополітичне відомство вперше очолила людина, яка не була кар’єрним дипломатом. Частково свої карти Яценюк відкрив на зустрічі з друкованими засобами масової інформації. Перш за все, він зазначив, що не є прихильником змінювати зовнішню політику і загалом із великим сумнівом ставиться до доцільності будь- яких кардинальних змін зовнішньої політики. З іншого боку, він наголосив, що на своїй посаді буде намагатися привнести більше реальності і прагматизму в інтеграційні прагнення України, в тому числі ЄеСівські. «Рожеві окуляри в цьому питанні абсолютно недоречні. Ми повинні говорити правду в першу чергу населенню про те, що Європейського Союзу не буде ні сьогодні, ні завтра. Під питанням реальні перспективи членства в ЄС на короткострокову перспективу. Навіть за тієї умови, якби Україна геніально виконувала Угоду про партнерство і співпрацю з ЄС і проводила всі реформи надзвичайно швидко, все рівно саме питання збільшення ЄС є проблемою», — відверто зізнався міністр.

ІНТЕГРАЦІЯ В ЄС ЧЕРЕЗ МОЛОДЬ

Він нагадав, що зі свого боку Євросоюз має цілу низку проблем, з якими йому треба впоратися. І Брюсселю зараз не до України. З іншого боку, існує ціла низка застережень до нашої країни. Це і політична зрілість, яка необхідна, щоб інтегруватися до будь-якого союзу. По-друге, не вирішений цілий ряд проблем з країнами сусідами, в тому числі з Російською Федерацією. «ЄС не потрібна країна, яка має «невиразні» стосунки з Росією», — зазначив Яценюк. По-третє, є проблема єдності нації в середині країни. Ще одним важливим фактором є те. що питання реформ не має бути декларативним. «Ми маємо чітко визначити, яку країну хочемо збудувати. Чи ми будуємо класичну ринкову країну, чи ринкову країну з елементами соціалізму?», — зазначив він.

Міністр глибоко переконаний в тому, що процес інтеграції України і розвиток двосторонніх стосунків робиться не заявами бюрократів. На його думку, послами інтеграції у першу чергу є люди, в нашій ситуації — це молодь. Відтак для цього потрібні освітні програми і вільне переміщення. Саме цим зараз фактично займається міністр, здійснюючи поїздки до ЄС, США і Канади. Він попросив керівництво цих країн відновити освітні програми.

ВІДНОСИНИ З РОСІЄЮ БЕЗ ПІАРУ

Голова зовнішньополітичного відомства вважає, що Україна має вибудовувати відносини з Росією на принципах прагматичності і взаємовигоди. Водночас він виступає проти того, щоб українсько-російські дипломатичні стосунки форматувалися на шпальтах газет. «Весь великий віз проблем, який сьогодні існує в українсько-російських стосунках, треба намагатися вирішувати в закритих кімнатах. Що ми будемо там в закритих кімнатах один одному говорити — це інше питання. Для України важливий результат. Нам не потрібен сьогодні піар», — підкреслив Яценюк. За його словами, Україна також не хотіла б бути інструментом у чиїхось руках в українсько-російських стосунках. «Ми достойні того, щоб вести власну політику по відношенню до Росії. Тому що у відносинах з Росією в нас є взаємозалежність. І не можна констатувати, що Росія має вирішальний вплив на Україну. Можливо, це було 20 чи 10 років тому», — констатує міністр.

Торкаючись вирішення проблем, які існують у відносинах між Україною та Російською Федерацією, Яценюк запропонував свій підхід до їх розв’язання. По-перше, необхідно відкинути будь-який радикалізм в українсько-російських стосунках. По-друге, між нашими країнами існує велика ступінь конвергенції, а ще в більшій мірі взаємозалежності. По- третє, економічний інтерес має панувати над політичними деклараціями. Вчетверте, стосунки необхідно юридично оформляти і, зокрема, вдосконалювати договірноправове забезпечення наших відносин. За словами міністра, Києву вже сьогодні треба почати з Росією переговори щодо ухвалення 17 угод на виконання Великого договору від 1997 року. В значній мірі, це потрібно для того, щоб розшифрувати, що малося на увазі у деяких пунктах Великої угоди.

Крім цього, Яценюк наголосив на тому, що принцип взаємності буде переслідуватися в двосторонніх стосунках України і Росії. «Ми будемо підтримувати їхні національні меншини в обмін на те, що вони будуть підтримувати українців у Росії», — зазначив він.

ВІДНОСИНИ З ГРАВЦЯМИ ОДНІЄЇ ЛІНІЇ

В українському МЗС чудово розуміють, що Україна не може вести власної геополітичної гри і ставати на один рівень зі США, Росією та ЄС. Тим не менше Яценюк вважає, що наша країна може бути гравцем другої лінії і тому має орієнтуватися на країни свого розміру. На його думку, в принципі непоганим варіантом у цьому плані було створення ГУАМу. Через цю організацію, як регіональну ініціативу Україна дуже хотіла б, щоб її почули в великій політиці. Міністр вважає, що проблема полягає в тому, щоб наповнити ГУАМ реальною економічною складовою. «Якщо в ГУАМ буде спільна позиція по цілому ряду зовнішньополітичних питань, реальна економічна взаємозалежність і вплив на інші суміжні ринки, тоді ця організація також буде гравцем», — зазначає Яценюк. На його думку, Україні треба звернути увагу на низку країн на Сході, в Африці, Латинській Америці, які є ризикованими, але водночас перспективними. «Це ринки, куди ми можемо зайти. Більше того, це ті країни, які потребують політичної підтримки і не тільки «великої вісімки», але таких, як Україна. Ми зараз дуже активно розглядаємо питання співпраці з цими країнами», — сказав міністр.

КОЗИРНА ТРАНЗИТНА КАРТА

Поки ще рано говорити, що відновлена Яценюком доктрина економізації зовнішніх відносин дає плоди. Разом з тим джерела в українському МЗС не вважають, що Україна зазнала програшу на краківському саміту. Як відомо, водночас відбувся саміт у Туркменістані, на якому президенти Росії, Казахстану і Туркменістану підписали Декларацію про будівництво газопроводу по території Росії. Джерело стверджує, що Україні вдалося вписати в краківську декларацію слова «транзитний простір». Крім цього, на Михайлівській вважають, що доказом непрограшності краківського саміту, є викликана ним реакція в окремих країнах, коли товариші активно зірвалися в поїздки.

Зараз на Михайлівській активно просувають політику транзитного простору, використовуючи монополію України на транзит. Таким чином Київ буде намагатися диктувати свої правила, допоки не буде створено єдиного з участю ЄС енергетичного простору. «Ми маємо бути зачинщиком цієї історії, оскільки 80% газу експортується в Європу через наші газопроводи. При всій повазі до споживачів у нас є своя транзитна система. Не використати це сьогодні — означає втратити всі шанси завтра», — зазначило джерело на Михайлівській.

«ВИЧЕРПУЄТЬСЯ СЛОВНИКОВИЙ ЗАПАС»

Для всіх країн є очевидним, що внутрішня політика відбивається на зовнішній. Україна тут не є винятком. Це чудово розуміє і новий міністр. Як він зізнався, що його місія останні два місяці полягала в тому, щоб їздити по світу і розказувати, що все, що відбувається в країні — нормально. «Але скажу відверто — у мене почав вичерпуватися словарний запас. Неможливо мати стабільної зрозумілої зовнішньої політики без порядку всередині країни. Те, що зараз відбувається всередині, не може бути нескінченою історією. Трошки побадалися, трошки подемократизувалися — вже треба приходити до остаточного знаменника. В короткостроковій перспективі поки негативних наслідків немає. Але зате в середньостроковій перспективі будуть питання до України. Не має нічого страшного, якщо це тягнеться місяць-два, але якщо цей конфлікт буде затяжним — нас просто перестануть серйозно сприймати», — наголосив міністр.

«ЗАПАШОК» СМОЛЕНСЬКОЇ ПЛОЩІ

Яценюк вважає, що за 15 років незалежності українське зовнішньополітичне відомство так і не стало абсолютно нормальним, здоровим великим міністерством незалежної України. «Існує такий «запашок», що це частина Смоленської площі», — сказав він. За його словам, за останні 10 років світ кардинально змінився. «А ми все живемо стандартами старого міністерства, яке не здатне забезпечити тією штатною чисельністю виконання покладених на нього функцій. Щоб міністерство було європейським, треба навести порядок у стайні. Для міністерства потрібна зарплата, фінансування капітальних видатків, збільшення мережі та її переформатування», — зазначив голова зовнішньополітичного відомства.