10 винаходів, які приголомшили світ

Періодична система елементів Менделєєва названа найважливішим відкриттям в історії еволюції матеріалів. Ставши необхідним відправним пунктом для тих, хто працює у світі металів, мінералів і матеріалів, після декількох місяців роздумів вона була названа найважливішим винаходом для людства 4235 представниками з 68 країн, що входять до AIMMPE (American Institute of Mining, Metallurgical and Petroleum Engineers) — інституту, що займається вивченням нових матеріалів, пише inopressa.ru.

Періодична система являє собою впорядковану низку хімічних елементів на основі їх атомного числа, або на основі числа протонів в ядрі елементів. Саме виходячи з цієї характеристики, атоми, від кисню до вуглецю, від заліза до урану, притягуються між собою або відштовхуються один від одного. Грунтуючись саме на цій таблиці, вчені намагаються створити нові матеріали. Вивчення нових матеріалів ніколи не припиняється. Розповідає Дайран Апеліан, професор Worcester Polytechnic Institute, Массачусетс (США): «Рушійною силою при вивченні нових матеріалів, принаймні в США, є міністерство оборони. Але насправді немає жодної технологічної сфери, яка не була б зацікавлена в нових матеріалах, від енергетики до транспорту, від виробників продуктів харчування до медицини».

Але які ще винаходи й відкриття в історії дисципліни стали значущими для людства? На другому місці, на думку членів AIMMPE, — плавлення заліза, здійснене приблизно за 3550 років до Різдва Христового єгиптянами, які спочатку використовували метал як прикрасу під час різних церемоній. На третьому місці опинився винахід транзисторів 1948 року: відкриття мало фундаментальне значення спочатку для електронного обладнання, потім для створення мікрочипів, а пізніше й для комп’ютерних технологій.

За транзисторами, на четвертому місці, опинився винахід скла 2200 року до н. е.: це другий неметалевий матеріал, що у світі використовується найчастіше після кераміки. На п’ятому місці опинилося відкриття, зроблене Антоні ван Левенгуком: він винайшов мікроскоп, який дозволяє вивчати матеріали за допомогою лінз, що в 200 разів перевищують зорові здібності людського ока. Потім йде цемент, матеріал, який буквально змінив методи будівництва, починаючи з середини XVIII ст. На сьоме місце було поставлене виробництво сталі, що почалося приблизно за 300 років до н.е. на півдні Індії, але про це стало відомо лише через декілька сотень років, передусім у Дамаску, коли зі сталі почали робити клинки.

На восьмому місці опинилося відкриття, зроблене за п’ять тисяч років до Різдва Христового. Йдеться про виокремлення міді з малахіту й азуриту й про можливості надавати їй різних форм. У народів, якi населяли територію сучасної Туреччини, з’явилася екстракційна металургія. На останніх місцях опинилися два винаходи нового часу: дифракція Х-променів кристалами, відкрита 1912 року Максом фон Лауе, і так званий бесемерівський процес — процедура, що використовується при виробництві сталі в доменних печах (відомих як конвертор Бесемера) й що дозволяє з чавуна виплавляти сталь.

Чи є в цій класифікації хоча б один італійський винахід? Ми знаходимо його на 47-му місці. Йдеться про винахід Луїджі Бруньятеллі, зроблений 1805 року, про «електрохімічне осадження», нанесення гальванічних покриттів. Це процес, при якому предмет покривається одним або декількома шарами інших матеріалів за допомогою електричного струму.