Через 40 років після заснування Шенгенської зони внутрішній прикордонний контроль посилюється, що обмежує свободи

Через чотири десятиліття Шенгенська зона вже не здається такою вільною, внутрішній прикордонний контроль стає більш жорстким. Передає УНН із посиланням на Еuractiv та Deutsche Welle.

Деталі

День 40-річчя Шенгенської угоди не здається настільки святковим, як колись раніше - на впливають різні новітні загрози, які вимагають робити прикордонні перевірки більш прискіпливими, обмежуючи певні свободи, які раніше не були у полі зору першочергової роботи безпекових служб. 

Цього тижня Польща запровадила контроль на кордоні з Німеччиною та Литвою. Це вже не перший випадок, коли країна Шенгенської зони пішла на такий крок. 

Такі заходи, як правило, виправдовуються необхідністю запобігти нелегальній імміграції, боротися з торгівлею людьми або захищати національну безпеку.

За словами прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, ці обмеження є тимчасовими та спрямовані на запобігання торгівлі людьми та нелегальній імміграції.

Довідково про Шенген

Вперше запроваджена у 1985 році, а потім визнана одним із визначальних досягнень блоку, Шенгенська зона дозволяє людям, товарам і послугам вільно подорожувати 27 країнами: 23 країнами ЄС, а також Норвегією, Швейцарією, Ісландією та Ліхтенштейном.

Щодня близько 3,5 мільйонів людей перетинають внутрішні кордони, а близько 32 мільйонів підприємств заощаджують гроші на сумнозвісних бюрократичних витратах.

Ця свобода неодноразово піддавалася випробуванням. Згідно з Шенгенськими правилами, країни-члени мають право тимчасово відновлювати перевірки на кордонах. З 2015 року це робиться частіше. На цю тенденцію вплинуло різке зростання кількості біженців і мігрантів, переважно з Близького Сходу. Тривалий час це вважалося ключовим фактором, який спровокував повторне запровадження внутрішніх прикордонних перевірок.

Тоді країни ЄС представили це як "тимчасовий" захід для пом'якшення кризи

Як реагують інші країни ЄС

Серед прикладів:

• Франція зберігає прикордонний контроль з моменту терористичних атак 2015 року.
• Австрія запровадила контроль на кордонах зі Словенією та Угорщиною у вересні того ж року, в розпал кризи біженців. З того часу країна продовжувала його кожні шість місяців, посилаючись на міграційні та безпекові ризики.
• Словенія запровадила контроль з Хорватією менш ніж через рік після того, як країна приєдналася до Шенгенської зони. Пояснили це як заходи у зв'язку зі збільшенням міграційних потоків, а також через занепокоєння щодо організованої злочинності.
• Німеччина, яка довго опиралася зміцненню своїх внутрішніх кордонів, почала їх розширювати восени 2024 року, і Європейська Комісія досі офіційно не відреагувала

Втрати економік країн ЄС

Зазначимо, що Шенген є ключовим рушієм економіки ЄС. Можливі зміни та навіть скасування матиме прямі наслідки для торгівлі, поїздок на роботу, туризму та витрат, пов’язаних із прикордонним контролем.

Річні експлуатаційні витрати оцінюються від 2 до 4 мільярдів євро на рік, або приблизно від 0,02% до 0,03% від загального ВВП Шенгенської зони.
Тобто скасування зони вільного пересування скоріш за все підриває основи єврозони

Ще один вагомий аспект:

Постійні прикордонні перевірки можуть призвести до таких наслідків:

• уповільнення переміщень людей і товарів по всьому континенту;
• туризм стане дорожчим;
• щоденні поїздки на роботу для 1,7 мільйона прикордонних працівників у Шенгенській зоні стануть складними та коштовними.

Ризики у тому, що це може коштувати від 3 до 4 мільярдів євро на рік. Найбільше постраждають менші країни, такі як Словаччина та Люксембург.

Нагадаємо

УНН раніше передавав, що у 2025 році українці платитимуть за в'їзд у Європу, тому що на пропускних пунктах працюватимуть нові системи контролю перетину кордону EES та ETIAS.

Румунія та Болгарія приєдналися до Шенгенської зони по суходолу з січня 2025 року.