Коротко / ПЛАНЕТА

Україна та ЄС не визнали вибори в Абхазії

Від імені Європейського Союзу, головуюча в ньому Німеччина офіційно оголосила про те, що не визнає законними парламентські вибори Абхазії. До заяви Німеччини також приєдналася Україна. Як зазначається в тексті заяви, «Європейський союз підтверджує свою повну підтримку територіальної цілісності Грузії в міжнародно визнаних кордонах». На думку ЄС, говориться далі в заяві, «вибори в цьому районі Грузії можуть бути проведені тільки після надання всім біженцям і внутрішнім мігрантам права повернутися до своїх будинків в умовах безпеки й гідності». Європейський Союз наполегливо закликає сторони негайно відновити переговори, щоб мирним шляхом знайти розв’язання конфлікту. ЄС, а з ним і Україна, закликає всі сторони негайно відновити переговори, щоб досягти мирного розв’язання конфлікту. У листопаді 2006 року Україна відмовилася визнати результати «референдуму» про незалежність від Грузії, що відбувся в Південній Осетії. Україна з кінця травня 2005 року приєднується до тих заяв ЄС, які повністю відповідають її зовнішній політиці.

Чехія не перешкоджає Євроконституції

Чехія не буде перешкоджати прийняттю Європейської конституції, як це раніше зробили жителі Голландії та Франції, які на референдумах проголосували проти Основного європейського закону. Про це заявив чеський прем’єр Мірек Тополанек голові Єврокомісії Жозе Мануелу Баррозу. Щоправда, позитивної відповіді Євроконституції Тополанек також не дав, заявивши, що поспішати з такою відповідальною справою Чехія не буде. «Якість документа важливіша, ніж чітко обумовлений термін прийняття закону», — заявив він на зустрічі з Баррозу. Прийняття Євроконституції, за словами Тополанека, могло б стати одним із питань, на які чехи відповіли б на виборах до Європарламенту в 2009 році. Разом із тим, Тополанек зазначив, що переговори щодо Євроконституції можна було б прискорити.

Меркель закликає НАТО помирити Росію й США щодо питань ПРО

Канцлер ФРН Ангела Меркель пропонує залучити НАТО для проведення російсько-американських консультацій з питань розміщення елементів американської системи протиракетної оборони (ПРО) в Європі. Про це вона заявила в інтерв’ю британському виданню «Файненшл Таймс». «НАТО є найкращою організацією для обговорення цього питання», — вважає німецький канцлер. За словами Меркель, НАТО повинне стати форумом для проведення ширших консультацій щодо ПРО між Вашингтоном та його союзниками — з одного боку, і Росією — з іншою. Голова МЗС головуючої в Євросоюзі Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр повідомив, що уряди Польщі й Чехії поки не прийняли остаточного рішення про розміщення на їхній території елементів американської системи ПРО. За його словами, міністри закордонних справ Польщі й Чехії заявили, що уряди їхніх країн перебувають у стадії роздуму й ще не ухвалили остаточного рішення. Сполучені Штати розглядають можливість розміщення елементів ПРО в Польщі або Чехії. Як стверджують США, вони створюють систему ПРО для захисту від передбачуваного ракетного нападу з боку держав так званої осі зла. До цих держав Вашингтон прираховує, зокрема, Північну Корею та Іран.

Сенат хоче контролювати удари по Ірану

У сенат США внесений законопроект, який забороняє президенту країни Джорджу Бушу приймати без санкції конгресу рішення про нанесення військового удару по території Ірану. «Головною функцією цього законопроекту є не допустити неспровокованих військових дій нинішньої адміністрації проти Ірану без санкції конгресу», — заявив у своєму виступі на засіданні палати автор законопроекту сенатор-демократ Джеймс Уебб. Зазначивши, що «наростання нашої військово-морської й протиракетної присутності в Персидській затоці продовжується», сенатор виразив побоювання, що Іран може сприйняти це як підготовку до військового удару, що потенційно може призвести до помилок з боку обох сторін. Посилаючись на «заявлене багатьма пов’язаними з адміністрацією особами прагнення вторгнутися в Іран, риторику брязкання зброєю, а також стратегічні прорахунки в Іраку» з боку президента, сенатор заявив, що внесений ним законопроект підтверджує й забезпечує конституційне право конгресу залишати за собою останнє слово в питанні щодо оголошення війни іншій державі. «Президент не має у своєму розпорядженні права розпочинати односторонні військові операції проти Ірану», — підкреслив Уебб.