Якісний прийом

Від кількості — до якості. Так коротко можна схарактеризувати новий підхід Європейського Союзу до майбутнього розширення цього співтовариства. Учора глави держав ЄС після більш ніж річної паузи на щорічному саміті у Брюсселі визначили своє ставлення до політики в даному питанні. «Швидкість розширення повинна враховувати можливість Союзу інтегрувати нових членів», — підкреслюється в спільній заяві лідерів ЄС. Перед новим розширенням ЄС повинен не лише гарантувати, що співтовариство функціонує ефективно і може рухатися далі, але кандидати зі свого боку повинні виконати повністю зобов’язання, пов’язані зi вступом до ЄС. Фактично йдеться про підвищення якості процесу прийому до Євросоюзу нових країн. «Ми підвищимо якість процесу прийому», — заявив голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу на прес-конференції у Брюсселі. За його словами, дискусії серед членів ЄС велися про якість переговорного процесу (з країнами-кандидатами і претендентами на вступ до ЄС). Прем’єр- міністр головуючої в ЄС Фінляндії Матті Ванханен заявив, що процес розширення цієї регіональної організації не заморожено. «Йдеться про необхідність дотримання (кандидатами й претендентами) критеріїв, ми не зводимо ніяких нових перешкод і не зачиняємо дверей», — сказав прем’єр. На думку більшості учасників саміту, такий підхід дасть час на проведення реформи основних інститутів ЄС.

Лідери ЄС також підтримали ухвалу частково припинити переговори про вступ Туреччини. За їхніми словами, Анкара повинна буде повністю відповідати всім необхідним критеріям, перш ніж Туреччина зможе вступити до Євросоюзу.

Нагадаємо, що з 1 січня 2007 року до складу ЄС входитиме вже не 25, а 27 країн. На цьому саміті лідери Євросоюзу тепло вітали Болгарію та Румунію як нових членів Євросоюзу. На думку учасників саміту, приєднання Болгарії та Румунії до Євросоюзу являє собою успішне завершення процесу п’ятого за рахунком розширення Євросоюзу. Потенційно євроспівтовариство може вирости до 34 членів. До 2010 року очікується вступ до ЄС Хорватії, а пізніше Македонії, Албанії, Чорногорії, Боснії та Герцеговини і Сербії. Через 10 чи 15 років або пізніше до ЄС може вступити Туреччина.

Що означає нинішній саміт ЄС для України? Які завдання повинен ставити перед собою Київ у світлі ухвал цього саміту? Про це розповідають зарубіжні експерти.

КОМЕНТАР

Майкл ЭМЕРСОН , провідний експерт брюссельського Центру європейських політичних досліджень

— Цей саміт нічого не принесе Україні. Зараз в ЄС відбуваються фундаментальні дебати між тими, хто віддає перевагу більш відкритому відношенню євроспільноти до розширення і тими, хто виступає за більші обмеження щодо майбутнього розширення ЄС. Як приклад, зараз існують прихильники і супротивники вступу України в ЄС. Сьогодні ці розбiжностi не будуть вирішені. Це справа далекого майбутнього і розуміння того, які політичні зміни можуть відбутися в ЄС і Україні упродовж наступних 10—15 років. А якщо серйозно говорити про Україну, то черга до розгляду її питання настане в 2020 році. І це не залежатиме від того, хто головуватиме тоді в ЄС. Щонайменше лише через 10 років може відбутися наступне розширення, яке охоплюватиме балканські країни і Туреччину. Зараз вважається, що Україна знаходиться далеко позаду Туреччини. Що стосується стратегії розширення, то значна кількість країн євроспільноти виступають за те, щоб двері були відчиненими до будь-якої європейської демократичної країни. З боку деяких країн — членів ЄС існує також пропозиція остаточно встановити кордони Європи. Ця ідея виключала би членство України в Євросоюзі. На мою думку, ця пропозиція буде відхилена і її не підтримають більшість країн. Відтак, перед Україною залишаться відкритими двері до ЄС. Що стосується країн, які виступають проти розширення, то найбільшими прихильниками обмеження розширення є Франція, Австрія і, можливо, Бельгія.

Аркадій МОШЕС , експерт Фінського інституту міжнародних відносин

— Ухвалені на цьому самміті рішення взяти паузу відносно подальшого розширення ЄС, мають морально політичне значення для європейської перспективи України. Тому що природно, що ця пауза може продовжитися. Але практичного політичного значення на даний момент вони не мають, оскільки офіційного відкриття перспективи членства для України не планувалося. З іншого боку, виконання плану дій спільно з ЄС і здійснення фактичних інтеграційних ініціатив реально вводять Україну до правового й економічного простору Євросоюзу. Нещодавно промайнула інформація щодо початку переговорів про включення України до єдиного європейського повітряного простору, що дуже важливо. Можна зазначити, що існує подвійна оцінка. З одного боку, безумовно, неминучим є деякий загальний деморалізуючий ефект. А з іншого боку — на практиці для України сьогодні це мало що значить. Я чесно кажучи, вважаю вельми вірогідним, що після проходження шляхом поглиблення співробітництва всередині ЄС, до розширення знову повернуться. У принципі, від обіцянок, даних балканським державам, ніхто не відмовляється. А коли процес розширення відновиться в середньостроковій перспективі, все тут стане так, як і раніше. І дуже важливо, щоб в цій ситуації Україна мала що показати в плані фактичної розбудови інтеграційних відносин з ЄС. Існує спільний план заходів, ухвалений 2005 року, який розрахований на три роки. Україні необхідно буде продемонструвати світові виконання цього плану. Крім того, потрібно буде запропонувати свої інтеграційні проекти, брати участь у всіх інтеграційних ініціативах, які Україні пропонують і, на мою думку, будуть запропоновані саме для того, щоб не створювалося враження, що Україна повністю залишилася за бортом. І тут надзвичайно важливим є вміння справою довести здатність реформуватися і здатність трансформувати свою внутрішню систему так, щоб вона якнайкраще відповідала вимогам ЄС. І тоді, певного періоду, цілком обгрунтовано можна буде порушувати питання щодо повернення перспективи членства.