Iнфляцію загальмували. Пізно
Листопадове зниження цін на непродовольчі товари (на 0,2%), а також досить помірне зростання цін на товари продовольчої групи (на 0,6%) і послуги (на 6,5%) призвели до зниження інфляції в Україні в листопаді до 1,8% порівняно з 2,6% у жовтні. Можна сказати, що зусилля уряду, направлені на те, щоб загальмувати інфляцію шляхом поширення тенденції зниження нафтових цін на всі інші товари, у виробництві або для транспортування яких використовуються нафтопродукти, дали певні результати. Але все ж таки інфляційна крива нинішнього року проходить істотно вище, ніж минулого року, коли в листопаді інфляція була всього 1,2%, а за січень — листопад — 9,4%.
Згладити цінові піки вдалося лише в непродовольчій групі, хоча уряд, очевидно, робив велику ставку також і на продукти харчування. Згідно з меморандумом, підписаним 9 листопада урядом і професійними галузевими об’єднаннями аграрно-промислового комплексу, ціни на хліб в Україні мали б знизитися на 2,5%. Але зміни в цьому напрямі відбулися лише в чотирьох регіонах, що не вплинуло на загальну картину, адже в інших областях вони або ж залишалися на місці або навіть продовжували зростати. А от птиця загалом по країні подешевшала на 2,8%, хоча меморандум передбачав зниження цін на неї на 10%. У всіх областях подешевшав також і цукор (на 3,6% — 13,9%).
Схоже, уряд розпочав боротьбу з інфляцією з певним запізненням. І саме це стало головним чинником того, що інфляційна хвиля піднялася дуже високо. За повідомленням Держкомстату, за січень — листопад 2006 року рівень інфляції становив 10,6% і на 0,3% перевищив торішній. Таким чином, ще до закінчення року перетнули заповітну межу, яку можна було б назвати прийнятною лише за підсумками 12 місяців. За 11 місяців продовольчі товари подорожчали на 2,7%, непродовольчі — на 2,4%, а послуги — на 46,2%.
Безумовно, саме послуги, які постійно підганялися розмовами про газові ціни, стали локомотивом інфляції цього року й особливо у вересні й жовтні, коли вони підштовхнули її відповідно до 2% і 2,6%. У результаті за підсумками десяти місяців вона досягла 8,7% (при річному прогнозі уряду близько 9%).
Фатальну роль в інфляційній гонці цього року відіграла так звана повторна інфляція, що утворюється внаслідок того, що на продукцію промислових й інших підприємств переноситься інфляція у сфері енергоносіїв і сировини. Досить зазначити, що ціни виробників промпродукції в Україні за січень — листопад виросли на 13,5%, і зовсім навіть непоганий листопадовий показник (0,7%) уже не зміг врятувати ситуацію. Особливі проблеми виникли з підвищенням цін у виробництві й розподілі електроенергії, газу й води (зростання на 22,3%).
Власне, цього року уряд уже явно програв битву з інфляцією. Ще в середині листопада перший віце-прем’єр, міністр фінансів Микола Азаров прогнозував, що інфляція в листопаді-грудні 2006 року в Україні може скласти майже 3,5%. Таким чином, за рік вона, на його думку, мала б перевищити 12%.
«Сподіваюся, що головний пік інфляції ми вже пройшли, — зазначав тоді Азаров, і переконував, — по суті, ми на 70% перейшли на нові тарифи. Ну, отримаємо в листопаді — грудні ще 3,5%». «Наступного року таких серйозних підвищень не планується. Ми маємо всі можливості вийти на 7,5%, якщо не буде якихось несподіваних рішень», — додав перший віце- прем’єр і наголосив, що уряд і Національний банк України проводять узгоджену антиінфляційну політику. «Ми не маємо наміру якимись методами збільшувати інфляцію. Навпаки, ми утримуватимемо її в межах», — пообіцяв міністр фінансів.
Питання в тому, чому ці рамки продірявилися нинішнього року? Думається, уряд просто проспав інфляційні процеси, а коли прокинувся в жовтні, то зрозумів, що справу вже не поправити. Але є тут і ще один аспект. Головне, за що відповідає уряд — це наповнення бюджету. І оскільки темпи зростання валового внутрішнього продукту, а також повністю провалений приватизаційний процес не давали повної впевненості в тому, що можна буде забезпечити бюджетників зарплатами й пенсіями, уряд до певного часу ніби крізь пальці дивилося на інфляційний податок, що був одним із серйозних джерел наповнення бюджету.
І не випадково Мінекономіки все ще зберігає прогноз зростання інфляції на рівні до 10%. З цієї відмітки легше захищати прогнозну ситуацію наступного року, коли інфляційні зобов’язання уряду істотно жорсткіші — до 7,5%. І варто зазначити, що для цього дещо робиться. Нарешті витягнуті з недоторканних запасів і можуть бути виставлені на приватизацію «Укртелеком» і Одеський припортовий завод. Експерти «Дня» зауважують, що використання ресурсу, який не відновлюється — приватизація, звичайно, не найкращий метод наповнення бюджету, але великі міжнародні позики — ще гірше. Тож вибір зроблено правильний, і він сам по собі також стримуватиме інфляційні тенденції майбутнього року, який легким не назвеш.
