Під ним сидів Тарас Шевченко

Працівники Київського еколого-культурного центру говорять, що знайшли найдревніший, 600 річний, дуб столиці абсолютно випадково. «Тут через дорогу будинок знаменитого лісівника Клістера. Там росте три віковічних буки, що для наших кліматичних умов досить незвично», — розповідають вони.

Дуб Клістера, так його назвали екологи, сягає у висоту близько тридцяти метрів. «Щоб визначити вік дерева його не довелося спилювати й рахувати кола на пеньку, — жартує директор Київського еколого- культурного центру Володимир Борейко, — досить було виміряти обхват і помножити його на сто. Так із шести метрів у діаметрі вийшло шістсот років».

Довгий час під дубом, де теоретично міг відпочивати Тарас Шевченко, приїжджаючи до свого друга-лісівника Клістера, стояв сміттєвий бак. «Тут жах, що творилося, — згадує місцева мешканка Валентина Алтухова, — цей смітник постійного горів. А тут і з дітьми гуляють, і собак виводять...» Зараз дуб Клістера внесли до списку природної спадщини України, і він перебуває під охороною держави. Тепер, радіють екологи, його не зможуть зрізати. «Так дуже часто буває. Приходять хлопці з «Зеленбуду» складають акт про санітарну непридатність дерева і спилюють його», — розповідає Володимир Борейко.

У дуба Клістера була обгоріла та стесана кора і тепер екологи покрили її спеціальним цементним розчином. Говорять, що це може подовжити життя дуба ще як мінімум на двісті-триста років. Проте, вважають екологи, зараз важливіше, щоб люди зрозуміли, який це скарб для суспільства, що це жива історія і до неї потрібно ставитися з повагою. «Декілька років тому без будь-яких на те причин зрубали дуб Буяла, біля якого німці розстріляли червоноармійця на прізвище Буял, — розповідає Борейко. — І, на жаль, таке відбувається дуже часто». Адже в кожного свій інтерес до дерев: для забудовників це вільний майданчик, для бізнесменів — комерційна вигода. А, наприклад, у дуба Клістера дуже добра і дорога деревина...

Зараз у Києві заповідними є тридцять дев’ять дерев (більшість із них — дуби), а по Україні таких близько двохсот. «Багато з них потребує лікування та догляду, — скаржиться Володимир Борейко. — У інших країнах вже давно заведено лікувати дерева, а не спилювати їх, що виходить ще дорожче. У нас же така акція проводиться вперше». Екологи вже обстежили близько двадцяти дерев і декілька з них привели в порядок. Благо, цього року з міського бюджету виділили близько двадцяти тисяч гривень на лікування ботанічних пам’яток.